ЗАВДАННЯ БАТЬКІВ З ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ

/Files/images/jчки.jpg

· Займатися фізичними вправа­ми і поважати тих, хто веде здоровий спосіб життя.

· Знати і розуміти обов'язки та права дитини на заняттях з фізичної культури.

· Ознайомитись з навчальною програмою з фізичної культури.

· Дбати, щоб дитина була доглянута і охайна на заняттях з фізичної культури, і заохочувати до цього самих дітей.

· Заохочувати дитину розвивати відповідні стандарти етикету і по­ведінки в побуті та на заняттях з фізичної культури.

· Володіти інформацією про стан та вади фізичного розвитку ди­тини та не перешкоджати роботі щодо їх усунення.

· Створення необхідних матеріально-технічних умов для заняті фізкультурою удома.

· Контроль і сприяння дотриманню дітьми режиму дня, особистої гігієни, загартування, виконання ранкової гімнастики.

· Особиста участь у змаганнях сімейних команд, днях здоров'я,спортивно-художніх вечорах, іграх, розвагах, прогулянках.

· Організація змагань та ігор на дитячих майданчиках за місцем проживання.

ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ

· Визнати, що первинна відповідальність за добробут і фізичний розвиток дітей лежить на батьках.

· Вчити дітей особистим прикладом берегти своє здоров'я і працю­вати над вдосконаленням свого фізичного розвитку.

· Заохочувати дитину до систематичних занять фізичною культурою.

Фізичне виховання в сім”ї

/Files/images/семья.jpg

Фізкультура в дошкільному віці повинна асоціюватися в дитини з грою. Дуже важливо, коли вдома зуміють зробити фізкультуру не просто обов”язковим, а й улюбленим режимним моментом. Тому потрібно визначити, які саме вправи дитина виконує із найбільшим задоволен-ням, і зробити виконання цих вправ основними на перших етапах занять. А вже потім вводити нові фізкультурні рухи, але в жодному разі не можна змушувати дитину їх виконувати.
У фізичному вихованні дітей в сім”ї можуть бути використані такі форми рухової активності:
- ранкова гімнастика;
- ранкова спеціалізована гімнастика;
- фізкультхвилинки;
- заняття із загальної фізичної підготовки;
- самостійні тренувальні заняття;
- участь у змаганнях;
- прогулянки;
- загартовувальні процедури;
- туризм;
- рухливі і спортивні ігри.




Як зацікавити дитину заняттями фізичною культурою?

/Files/photogallery/шаблон3.jpg
Добре, якщо дитина сама потребує рухів та із задоволенням виконує нові завдання. Ви повинні підбадьорити дитину, продемонструвати, яка вона міцна, сильна, спритна. Збудити інтерес у дитини до занять допоможе також і демонстрація її вмінь перед іншими членами родини або однолітками. Так поступово у дитини розвинеться впевненість у своїх силах та бажання вчитись далі, засвоювати нові, більш складні ігри та рухи.
Якщо у дитини немає бажання займатись, проаналізуйте причини негативного ставлення до фізкультури, щоб в подальшому створювати більш сприятливі умови.

Чим і як займатись?

Кожна вправа, кожна рухлива гра має своє завдання, мету, значення, у зв”язку з чим вони поділяються на 5 основних груп.
До 1 групи входять вправи, що спрямовані на відпрацювання правильної постави, правильного положення голови, плечей, інших частин тіла. Саме ці рухи сприяють правильному фізичному розвитку.
До 2 групи входять вправи, які будуть містити елементи акробатики. Вони спрямовані на розвиток спритності, гнучкості, швидкості реакції і виконуються зі страхуванням. Батьки повинні бути дуже обережними і уважними, щоб забезпечити повну безпеку під час виконання цих рухів ( перекидання, розгойдування, висіння вниз головою тощо).
3 група вимагає рухливих ігор, в яких використовується ходьба, біг, стрибки тощо. Для проведення рухливих ігор необхідний колектив: дитина грається із батьками, або із старшими братами, сестрами, однолітками.
До 4 групи входять вправи з використанням різних предметів. Тут дуже важливою є винахідливість батьків, яка допоможе підготувати для дітей різні цікаві перешкоди для перелізання, перестрибування (пролізти під стільцями, перелізти через ліжко, перестрибнути через кубик тощо). У цих вправах важливим є не стільки точність виконання, скільки швидкість пристосування до незвичних умов.
5 групу складають музично-ритмічні вправи, які виховують у дітей граціозність, пластичність, усвідомлене виконання рухів із ритмом віршів, пісень і музики.

Шановні батьки! Якщо Ви систематично будете займатись зі своїм малюком фізкультурою, то це буде доброю запорукою того, що син або донька зростатимуть здоровими, спритними, сильними, матимуть правильну поставу, красиво ходитимуть.
А ще фізкультура допоможе розвинути у дитини такі цінні риси характеру, як дисциплінованість, організованість, звичку дотримуватись правил особистої гігієни.






Бути спортивним – висока мета,

Кожного,хто у садочку зроста!

Бути здоровим,красивим і дужим,

Активним і вправним,уважним до друзів!

/Files/photogallery/IMG_0976.jpg/Files/photogallery/PA182864.JPG/Files/photogallery/PA182852.JPG/Files/photogallery/PA182855.JPG/Files/photogallery/PA182834.JPG/Files/photogallery/PA182839.JPG/Files/photogallery/PA182831.JPG/Files/photogallery/PA182797.JPG/Files/photogallery/PA182830.JPG/Files/photogallery/PA182794.JPG/Files/photogallery/IMG_0994.jpg/Files/photogallery/PA182785.JPG/Files/photogallery/PA182814.JPG/Files/photogallery/IMG_0988.jpg

/Files/photogallery/модель.jpg

МИ ДУЖІ, СИЛЬНІ, СПРИТНІ, СПОРТИВНІ

/Files/photogallery/спорт.jpg

Розвага для старших дошкільнят

Мета: зміцнювати здоров’я дітей, підтримувати позитивний емоційний стан під

час рухової діяльності. Сприяти розвитку рухових, слухових, зорових

функцій, розвитку та корекції рухових якостей. Виробляти руховий

стереотип правильної постави, співдружні рухи рук, очей, ніг. Розвивати

впевненість в собі. Виховувати інтерес, зацікавленість, почуття дружби та

колективізму.

Інвентар та обладнання: куби, м’ячі, корзини, емблеми, пластикові пляшки,

стрічки, стільці, стійки, куби.

Хід

Зал прикрашений кольоровими кульками, прапорцями.

Ведуча звертається до присутніх.

- Яскраве сонечко до нас проміння щедро ллє відрання!

Ми всі приготувались – час спортивні починати змагання!

Спорт любіть з дитячих літ і ростіть здорові!

Ну-мо дружно, дітвора,

Всі гукнемо – Фізкульт – ура!! (всі діти)

Ведуча: Сьогодні ми з вами будемо присутні на спортивних змаганнях. Тож,

вітайте команди.

(Під гучний марш та оплески вболівальників входять команди. Кожна команда має свій прапор та емблему. Команди обходять зал та займають свої місця для привітання)

Ведуча: Вітаємо команду «Сонечко»!

Вітаємо команду «Хмаринка!»

(Привітання та девіз команд.)

Ведуча: А оцінювати наші змагання буде вельмишановне журі.

(Представлення членів журі)

(під музика, вбігає Шапокляк і розкидає камінці)

Ведуча: Хто це? Що це? Що ви собі дозволяєте?

Шапокляк: А ви, що не впізнали мене? Діти, хто я?

(Діти впізнають Шапокляк)

Шапокляк: Я теж хочу з вами. А ви мене не запросили, то ж буду тепер

бешкетувати, вам заважати.

Ведуча: Постривай, постривай. Ти вбігла до зали, насмітила нам.

Шапокляк: Я більше не буду.

Ведуча: Діти, повіримо Шапокляк?

(Відповіді дітей)

Ведуча: Ну, добре, залишайся. Тільки камінці позбирай.

(Шапокляк збирає камінці)

Ведуча: Тепер нам вже точно не завадить розпочати наші змагання.

Наші правила:

Ø Змагатись необхідно чесно.

Ø Дотримуватись правил гри.

Ведуча: Перед змаганнями необхідно трішки розім’ятись.

(Всі діти під музичний запис виконують розминку-веселинку)

Ведуча: Команди, до змагань готові?

Естафети:

1. «Лижні перегони» - одягти «лижі» з пластикових пляшок, добігти до орієнтира, повернутися назад, віддати їх іншому учасникові.

2. «Павучки» - переміщення на руках та ногах спиною вперед. Назад повертатися бігом.

3. «Хто схопить швидше стрічку?» - конкурс капітанів. Діти сідають на стільчики спиною один до одного. Під стільцями – довга стрічка. Звучить музика. На закінчення музики потрібно схопити стрічку.

4. «Кенгуру» - стрибки до орієнтира з м’ячем, затиснутим між колінами.

5. «Стоніжка» - пересування командами в повному присяді, тримаючись один за одного до орієнтира.

Дівчинка : Любимо в різні ігри грати, весело танцювати.

Хочемо мати гарне тіло, тож не гаймо часу, до діла!

Музична пауза

(всі присутні танцюють під запальну музику)

Ведуча: Час нашому журі підвести підсумки гри.

(Оголошують результати)

(Звучить музика, забігає Пєчкін, побачивши його, Шапокляк ховається за дітей)

Пєчкін: Де вона? Де ця стара? Де ця Шапокляк?

Шапокляк: (виглядає із-за дітей) Що? Це я стара? Та я ще зовсім молода!

Ведуча: Що вона знову накоїла?

Пєчкін: Вона вкрала бандероль для дітей.

Ведуча: (до Шапокляк) Це правда?

Шапокляк: Ось, візьміть, будь-ласочка! (Дістає бандероль)

Пєчкін: Тепер все стало на свої місця.

Ведуча: Подивимось, що в бандеролі?

(Відкривають бандероль – в ньому лист та медалі. Нагородження дітей.)

Шапокляк та Пєчкін:Чемпіонами стати непросто,

То ж нехай малі ви зростом -

Небагато літ пройде – ваша черга підійде.

Хай летить в усі кінці – ви, малята, МОЛОДЦІ!

/Files/images/батькам.jpg

Батькам про

фізичне

виховання в сім’ї

Кожна дитина відчуває природну потребу в активному русі. І дуже важливо, коли в сім’ї зуміють зробити фізкультуру не просто обов’язковим, а й улюбленим режимним моментом малюка. Зрозуміло, що фізкультура в ранньому і дошкільному віці повинна асоціюватися в дитини з веселою грою. Тому потрібно визначити, які саме фізичні вправи дитина виконує із найбільшим задоволенням, і зробити виконання цих вправ основними на перших етапах занять. Потім доцільно вводити нові фізкультурні рухи, але в жодному разі не можна змушувати дитину їх виконувати.

У фізичному вихованні дітей в сім’ї можуть бути використані різні форми занять фізичними вправами – від простих ( ранкова гімнастика) до складних ( тренування в окремому виді спорту).

Можна рекомендувати такі форми занять фізичними вправами дітей у сім’ї:

- ранкова гімнастика;

- ранкова спеціалізована гімнастика;

- фізкультхвилинка;

- заняття із загальної фізичної підготовки;

- самостійні тренувальні заняття;

- участь у змаганнях;

- прогулянки ( лижні, велосипедні, пішки);

- процедури для загартування;

- туризм;

- рухливі і спортивні ігри.

Основним періодом занять батьків дітьми є вік від 2 до 6 – 7 років, хоча і після цього не слід припиняти занять у сім’ї. Систематичні вправи в домашньому спортивному куточку, ранкова гімнастика, вечірня пробіжка з татом – все це допоможе досягти значних успіхів у фізкультурних заняттях у школі.

Щоденно приділяючи дитині хоча б декілька хвилин для занять фізкультурою, перш за все потрібно дотримуватись принципу систематичності, щоб дитина поступово звикала до занять

Тривалість домашнього заняття можна бути різною – залежно від віку дитини, від вільного часу батьків, від пори року, від частини доби, а також від того, чим займається дитина до і після заняття.

Під час ранкової гімнастики найкраще використовувати легкі і знайомі вправи. Тривалість ранкових занять – не більше 10 хвилин. Протягом дня дитина повинна до сну і після нього побувати на свіжому повітрі, де можна провести 20-хвилинне фізкультурне заняття, виконавши до нього вправи для великих м’язових груп.

Вправи перед вечерею – найбільш розповсюджена форма занять, адже батьки вдома і хоча б один із них може позайматися з дитиною. У цей період є час для опанування акробатичних вправ, проведення ігор і вдосконалення досягнутих результатів. Тривалість занять із дітьми до 6 років – 20-30 хвилин, а з 6-7-річними – 45 хв.

Після вечері займатися із дітьми фізичним вихованням не рекомендується.

Як зацікавити дитину заняттями фізичною культурою1? Добре, якщо дитина сама потребує рухів та із задоволенням виконує нові завдання. Ви повинні підбадьорити дитину, продемонструвати, яка вона міцна, спритна і сильна. Збудити інтерес у дитини до занять також і демонстрація її вмінь перед іншими членами сім’ї або однолітками. Так поступово у дитини розвинеться впевненість у своїх силах та бажання вчитись далі, засвоювати нові, більш складні ігри і рухи.

Якщо у дитини немає бажання займатись, проаналізуйте причини негативного ставлення до занять, щоб в подальшому створювати більш сприятливі умови.

Чим і як займатися? Кожна вправа, кожна рухлива гра має своє завдання, мету, значення, у зв’язку з чим вони поділяються на п’ять основних груп.

До першої групи входять вправи, що спрямовані на відпрацювання правильної постави, правильного положення голови, плечей, інших частин тіла. Саме ці рухи сприяють правильному фізичному розвитку.

До другої групи входять вправи, які будуть містити елементи акробатики. Вони спрямовані на розвиток спритності, гнучкості, швидкості реакції і виконуються зі страхуванням. Батьки повинні бути дуже уважними й обережними, щоб забезпечити повну безпеку під час виконання цих рухів ( перекидання, розгойдування дитини, висіння головою вниз тощо).

Третя група вимагає рухливих ігор, в яких використовується ходьба, біг, стрибки тощо. Для проведення ігор необхідний колектив: дитина грається з батьками, або зі старшими братами і сестрами, або з однолітками.

До четвертої групи входять вправи з використанням різних предметів на свіжому повітрі або приміщенні. Тут дуже важливою є винахідливість батьків, яка допоможе у звичайних умовах підготувати для дітей різні цікаві перешкоди для перелітання, перестрибування і розгойдування.

П’яту групу складають музично-ритмічні вправи, які виховують у дітей граціозність, пластичність, усвідомлене виконання рухів із ритмом віршів, пісень і музики.

Основні правила безпеки, яких потрібно обов’язково дотримуватися, виховуючи у дитини сміливість.

Піднімаючи дитину, ніколи не тримайте її за зап’ястя – тільки за передпліччя. Найбільш безпечно підтримувати дитину за стегна. Під час виконання акробатичних вправ дорослий повинен оберігати хребет малюка від невдалого повороту або удару. Всі захвати повинні ґрунтуватися на вдосконалішому знанні можливостей Вашої дитини.

Нову вправу малюк повинен засвоювати в повільному темпі за постійної допомоги дорослого. Тоді з’явиться відчуття впевненості в руках. Темп виконання вправи прискорюють поступово, так само поступово дитину привчають до самостійного виконання. Проте постійно підстраховуйте дитину, будьте готові, за потреби, швидко підхопити її.

Вчіть малюка бути уважним на заняттях, щоб він самостійно піклувався про власну безпеку. Складні вправи і стрибки доцільно виконувати тільки на м’якій підстилці ( килимку, траві).

У ранньому віці не можна довго утримувати складні пози ( нахил, тримання рук вгорі, групування), через 1 – 2 с дитина має повернутися у вихідне положення. Краще кілька разів повторити вправу.

Тривалий час на руках у дошкільному віці є небезпечним, тому що надмірно навантажує суглоби й увесь плечовий пояс. Краще виконувати неповне висіння – дитина легко спирається на ступні чи коліна. Із тих же міркувань не потрібно спонукати дитину розгойдуватися у висінні ( наприклад, на кільцях).

Не дозволяйте малюкові вилазити по драбині вище того рівня, на якому Ви зможете його дістати. Лише після засвоєння лазіння ( наприклад, по похилій драбині), можна дозволити дитині старше 3-х років самостійно вилазити вище.

Ніколи не використовуйте для змагань вправи, які можуть спричинити травми. Такі рухи дитина повинна виконувати повільно й зосереджено.

Уникайте вправ, під час виконання яких дитина дуже вигинається в попереку, адже більшість дітей потребує виправлення цієї частини хребта.

Шановні батьки! Якщо Ви систематично будете займатись зі своїм малюком фізкультурою, то це буде доброю запорукою того, що син чи дочка зростатимуть здоровими, сильними, матимуть правильну поставу, красиво ходитимуть.

А ще фізкультура допоможе розвинути у дитини такі цінні риси характеру, як дисциплінованість, звичку дотримуватись правил особистої гігієни

Особливості фізичного розвитку дітей дошкільного віку

/Files/photogallery/jВУЛИЦЯ.jpg

Саме в дошкільному віці закладаються основи гармонійного розвитку особистості, її фізичні досконалості – основи здоров’я, довголіття, формується багато рухових навичок, розвиваються фізичні якості (спритність, швидкість, сила тощо). Своєчасне та успішне формування рухової функції людини, особливо в дошкільний період її життя, має першочергове значення для повноцінного фізичного розвитку.

Правильний фізичний розвиток – фізіологічний та педагогічний процес, спрямований на досягнення фізичної досконалості, зміцнення здоров’я, підготовку підростаючого покоління до дорослого життя та праці.

У процесі фізичного виховання створюються позитивні умови для успішного засвоєння дітьми стійких навичок поведінки. Зв’язок фізичного виховання з розумовим передбачає повідомлення дітям певних знань з фізичної культури, зокрема правил рухливих ігор, найраціональніших способів виконання рухів.

З особливою чіткістю виявляється зв’язок фізичного виховання з трудовим, адже в основі трудової діяльності лежать різноманітні рухи. Удосконалення рухового апарату дитини підвищує працездатність організму; розвиток фізичних та вольових якостей сприяє практичній та психологічній підготовці дошкільників до високопродуктивної праці в майбутньому.

Під час виконання фізичних вправ удосконалюються функції аналізаторів: зорового, слухового, рухового. Чіткішими стають оцінки простору, у дітей розвивається почуття ритму, підвищується точність і чіткість рухів та інше. Усе це створює необхідні передумови для кращого сприймання навколишнього середовища і певною мірою впливає на естетичний розвиток.

Для прищеплення дітям емоційних смаків у процесі фізичного виховання велике значення має додержання відповідних гігієнічних умов на заняттях, гарна фізкультурна форма, яскраве художнє оформлення фізкультурного інвентарю (м’ячів, прапорців, обручів тощо).

На виховання естетичних почуттів значною мірою впливає музика, яка супроводжує заняття та ранкову гімнастику. Вона сприяє ритмічнішому й координованішому виконанню рухів, задає темп вправ, допомагає виконати їх виразніше. Усе це поліпшує настрій дітей, викликає в них загальне емоційне піднесення.

Фізичний розвиток та стан здоров’я дітей

Під фізичним розвитком дітей та підлітків розуміють безперервний біологічний процес. На кожному віковому етапі він характеризується визначеним комплексом пов’язаних між собою та зовнішнім середовищем (при керівній ролі центральної нервової системи) морфологічних та функціональних властивостей організму та зумовлені цими властивостями запасом фізичних сил.

Фізичний розвиток, стан здоров’я відображає стан дитячого колективу. Постійний нагляд за фізичним розвитком та станом здоров’я дітей та підлітків, які проводять лікарі та медичні сестри дитячих закладів, необхідний, так як дозволяє своєчасно намітити та здійснити ряд індивідуальних та масових оздоровчих мір.

Вивчення фізичного розвитку та стану здоров’я кожної дитини та всього дитячого колективу знаходиться в безперервному зв’язку. Без індивідуальної оцінки фізичного розвитку та стану здоров’я неможливо відобразити характеристику групи, так як і без знання середніх показників фізичного розвитку, притаманного даному віку, статі та колективу, неможливо об’єктивно оцінити фізичний розвиток кожної дитини.

Ріст та розвиток

Організм дитини відрізняється від організму дорослого рядом особливостей в будові та функціях окремих органів та систем.

Перш за все організм дитини, на відміну від організму дорослого, знаходиться в стані безперервного росту та розвитку. Під ростом розуміють кількісні зміни організму, під розвитком – якісні, диференціювання органів та тканин. Кількісні зміни, постійно накопичуючись, переходять в якісні. Це і є єдність та взаємозалежність росту та розвитку.

В окремі вікові періоди процеси росту та розвитку проходять нерівномірно та неоднаково. Більш того, кожний орган, кожна система органів мають свої закономірності по відношенню до процесів росту та розвитку, причому інтенсивність їх виражена тим більше, чим менший вік.

Окремі тканини на протязі всього періоду розвитку підлягають безперервному та складному диференціюванню.

Збільшення маси тіла – ваги – проходить неоднаково із року в рік. Періоди швидкого темпу росту змінюються періодами його уповільнення. Під час уповільнення росту відмічаються великі прибавки ваги. Уповільнення та прискорення росту співпадають з тими крупними гістологічними змінами, під які підпадає кісткова система.

Важливу роль в процесах перебудови кісткової тканини грає харчування. Так, збіднення їжі мінеральними солями та вітамінами в період глибокої морфологічної перебудови кісткової тканини приводить до остеопорозу та значному уповільненню росту. Встановлено, що збільшення органів не йде пропорційно загальному росту організму та паралельно процесам їх внутрішнього диференціювання. Остаточне формування структури органів, так як і їх ріст, закінчується в різні вікові періоди. Періоди бурхливого росту змінюються періодами уповільнення, на протязі яких проходить диференціювання його та вдосконалення функцій.

Формування функцій нервової системи позитивно впливають на розвиток рухової діяльності і, навпаки, розвиток м’язової системи сприяє вдосконаленню нервової діяльності.

Безперервний процес диференціювання тканин, незакінченість функціонального розвитку окремих органів та систем роблять організм дитини в порівнянні з організмом дорослого менш стійким до всілякого роду неблагоприємного впливу зовнішнього середовища. Тому у дітей нерідко виникають різні функціональні розлади та захворювання мають схильність до загострення.

Таким чином, в кожний віковий період організм характеризується визначеними морфологічними та фізіологічними особливостями та своєрідною властивістю реагувати на різні чинники зовнішнього середовища. Особливо це різко виражено у дітей під час вікової кризи.

Основні закономірності фізичного розвитку

Довжина тіла, вага та окружність грудної клітини є основними показниками фізичного розвитку. Проте, даючи оцінку фізичному розвитку дитини, лікарі керуються не лише цими соматометричними величинами, а використовують також результати фізіометричних вимірів (життєва ємність легень, сила тиснення рук та станова сила) та стоматоскопічних показників (розвиток кістково-м’язової системи, кровонаповнення, жировідкладення, статевий розвиток, різні відхилення в пропорціях тіла). Лише керуючись сукупністю цих показників, можна встановити, який фізичний розвиток дитини. Довжина тіла (основний показник фізичного розвитку) служить разом з тим основою для правильності оцінки ваги та окружності грудної клітини; вага виражає масу тіла; окружність грудної клітини – розвиток органів дихання та скелету.

Саме інтенсивне збільшення довжини та ваги тіла проходить на протязі першого та другого років життя. За перший рік довжина тіла дитини збільшується на 25 см, а за другий – 10-15 см; вага на першому році збільшується на 6-7 кг, а на другому – на 2-3 кг; потім щорічний приріст довжини тіла знижується до 4-5 см, а вага – до 1,5-2 кг.

Збільшення темпів росту знову відмічається в 6-7 років та з початком статевого дозрівання (в 11-12 років у дівчаток та в 13-14 років у хлопчиків).

В 6-7 років річний приріст довжини тіла складає 8-10 см, а період початку статевого дозрівання та наступні 2-3 роки – 5-7 см при щорічному збільшенні ваги на 3-4 кг. До 16-17 років у дівчат та 18-19 років у юнаків темп зростання довжини тіла складає 1-2 см, а вага – 2-3 кг, а в наступні роки, коли дозрівання закінчується, приріст довжини тіла доходить до декількох міліметрів.

Вважається, що збільшення довжини тіла, як правило, закінчується у жінок в 22 роки, а у чоловіків в 23-25 років. Криві зміни середніх величин довжини тіла та ваги в зв’язку з віком та статтю мають характерну направленість та амплітуду.

Багато морфологічних та особливо функціональних показників (життєва ємність легень, окружність грудної клітини, сила м’язів, витривалість до статичної напруги та до динамічної роботи, обмін речовин, енергетичні затрати організму) у дівчаток всіх віків значно нижчі, ніж у хлопчиків цього ж періоду. Лише в період статевого дозрівання дівчаток спостерігається тенденція наближення деяких їх функціональних показників з такими ж у хлопчиків.

Різниця в показниках довжини тіла та ваги у хлопчиків та дівчаток до періоду статевого дозрівання виражені на сильно різко. Дівчатка, у яких довжина тіла та вага дещо нижча, ніж у хлопчиків, порівнюються з останніми, о потім в зв'язку з більш раннім початком статевого дозрівання (в 11-12 років) переганяють їх. До 14-15 років статева зрілість дівчаток близька до свого завершення, тому збільшення довжини тіла та ваги стає у них менш інтенсивним, ніж у хлопчиків. В цьому віці хлопчики по довжині тіла та вазі порівнюються з дівчатками, а потім переганяють їх.

В подальшому всі показники фізичного розвитку у юнаків в середньому перебільшують такі у дівчат. Цей характерний хід кривих середніх величин довжини тіла та ваги в різних групах може значно мінятися в зв’язку з більш раннім або, навпаки, більш пізнім статевим дозріванням.

Паралельно із збільшенням всієї довжини тіла виміряється співвідношення пропорції окремих його частин. У дитини з відносно великою головою, довгим тулубом та короткими ногами з віком міняються розміри кінцівок та тулуба: голова стає відносно невеликою, тулуб – коротким; ноги - довгими.

Всі антропометричні показники для оцінки фізичного розвитку або інших цілей проводять в ранкові години на голому тілі стандартними інструментами.

Проводячи оцінку фізичного розвитку, намічуючи ті чи інші оздоровчі або санітарно-гігієнічні заходи, необхідно враховувати також основні анатомо-фізіологічні особливості дітей та підлітків.

Особливості шкірного покриву дітей

Шкіра – орган із дуже складною будовою, вона грає в житті організму велику роль. Це покрів, який не лише відгороджує організм від неблагоприємного впливу зовнішнього середовища, але і тісно пов’язуючий його з цим середовищем, дякуючи багато чисельним нервовим рецепторам, які в ньому закладені. Тому різноманітний вплив оточуючого середовища може в значній мірі змінювати функцію шкіри, що тягне за собою зміни в усьому організмі.

Шкіра дитини по своїй будові та функціям багато в чому відрізняється від шкіри дорослого. Вона має менш розвинений роговий шар і більш багатша кровоносними судинами, ніж шкіра дорослої людини. В силу цього всілякий зовнішній, в т.ч. водні процедури, повітряні ванни, променева енергія сонця та штучних джерел, відображаються на функціях шкіри більше, ніж у дорослого.

У дітей ясельного та дошкільного віку шкіра відрізняється особливою ніжністю, тонкістю та легкою ранимістю. Ця обставина, а також недостатній опір шкіри до проникаючих в ранки мікробів зумовлюють особливості перебігу шкірних захворювань.

Створення вітаміну Д із ергостерину під впливом ультрафіолетових променів проходить в шкірі; в ній також створюються імунні тіла.

Бактерицидна функція шкіри відображає стан імунної системи реактивності організму. У дітей та підлітків, які відстають по фізичному розвитку від вікових стандартів, частіше ніж у однолітків нормального та доброго розвитку, в усі сезони року спостерігається більш низька бактерицидна функція.

Важливу роль грає шкіра в регуляції теплового стану організму, так як через неї людина втрачає 85-90% виробленого тепла.

Механізми, які регулюють створення та віддачу тепла, у дітей недостатньо вдосконалені, що в значній мірі пояснює схильність малих дітей до переохолодження або перегрівання. З віком функції шкіри постійно вдосконалюються та наближаються до функцій, притаманних дорослій людині.

Особливості кістково-м’язової системи дітей

Скелет новонародженого складається із кісткової та хрящової тканини. Кісткова тканина формується поступово та постійно замінює хрящову тканину. У дітей в кістковій тканині переважають органічні елементи, чим зумовлена велика еластичність їх скелету та легке виникнення деформацій його при довгих напругах та неправильного положення тіла.

Постійність шийних та грудних згинів хребта встановлюється лише до 7 років. До цього віку в лежачому положенні ці природні згини згладжуються. Поперекові згини хребта встановлюються лише в 17-18 років. Зрощення окремих кісток скелету, наприклад, кісток тазу, не закінчено. Внаслідок цих особливостей при стрибках дітей з висоти на тверду поверхню можливі лише зміщення у них тазових кісток з послідуючим неправильним зрощенням. Такі зміни у формі тазу, що виникають у дорослих жінок можуть неблагоприємно сказатися на пологовій функції.

Кістки зап’ястя лише намічаються у новонародженого; постійно розвиваючись, всі вони (крім гороховидої) стають ясно видимими на рентгенограмі лише в 7 років, а процес їх окостеніння завершується значно пізніше – в 10-13 років. В цей же час закінчується окостеніння фаланг пальців.

Вказані особливості формування кисті рук необхідно враховувати при навчанні дітей письму та простішим трудовим навичкам. Неможна перегружати дітей, особливо першого року навчання, письмовою роботою.

З кістковою системою органічно пов’язана м’язова система, так як вони сумісно забезпечують рухи людини. Перш за всі розвиваються крупні м’язи (м’язи тулуба, особливо спини, плеча, передпліччя, стегна та ін.). Вони стають добре розвиненими в 6-7 років. Разом з тим до цього віку мілкі м’язи (наприклад, м’язи кисті руки ) іще дуже нерозвинені. В зв’язку з цим діти молодшого віку в значній мірі оволодівають основними видами природних рухів (ходьба, біг, стрибки, метання), але чітка координація рухів за участю мілких м’язів у них іще недостатньо досконала, їм важко виконувати мілкі та точні рухи.

Дітям дошкільного та молодшого шкільного віку притаманна велика рухливість, але внаслідок невдосконалення координації рухів, а звідси неекономної затрати сил при організації трудової діяльності або занять з фізичної культури, рекомендується давати такі вправи, які сприяли б розвитку та вдосконаленню основних рухових координацій. Дітей привчають виконувати ритмічні рухи, виробляють у них вміння орієнтуватися в просторі, вдосконалювати швидкість реакцій.

В 9-12 років діти набувають навичок за своїм бажанням розприділяти навантаження на різні групи м’язів, рухи стають більш координованими та чітко відтворюються в заданому ритмі.

З віком м’язова система все більше росте та розвивається. Так, якщо у новонародженого вага всіх м’язів дорівнює 23 % ваги тіла, а в 8 років – 27 %, то в 17-18 років вона досягає 43-44 %. Таке значне збільшення маси м’язів супроводжується зростанням сили.

З наростанням сили підвищуються навички організму до трудової діяльності, разом з тим вдосконалюється координація рухів та підвищується вміння володіти своїм тілом. Підвищення точності та координації рухів з віком зумовлено не тільки розвитком самих м’язів, але і вдосконаленням центральної нервової системи, формуванням рухового аналізатора.

Самомасаж для діток

/Files/images/масажtpg.jpg

Для проведення масажу необхідно мати: масажні маленькі м'ячі для; масажні килимки; малюнки й таблиці по крапковому самомасажі; гімнастичні м'ячі.

Масаж тіла

Завдання: учити дітей навичкам самомасажу, розвивати навички колективної роботи; закріплювати знання частин тіла, вправляти в умінні розігрівати своє тіло.

1. Розігріваючий масаж.

Погладжування. Діти сидять на килимку по-турецькі. На початку заняття розігрівають долоньки, потираючи їх одну об одну, потім м'якими рухами погладжують шию від шийних хребців до гортані (6-8 разів). У перерві між погладжуваннями - повільне повертання голови праворуч, ліворуч далі діти погладжують руки від кисті до плеча. Супроводжують дії словами: "Від кисті до плеча". Потім також по черзі погладжують ноги, супроводжуючи дії словами: "Від стопи до стегна".

Розтирання й поплескування. Розтирання діти починають із шиї, потім руки й ноги, гомілки, стегна. Поплескування діти роблять із рук. На заключному етапі діти встають на стопи й розігрівають їх, по черзі потираючи об килим.

2. Парний масаж.

Пропонується дітям вибрати собі пару й положення для виконання масажу. Можна використати гімнастичні м'ячі (одна дитина лежить на м'ячі, інший, стоячи, робить йому масаж). Можна вибрати положення лежачи на підлозі (одна дитина лежить, іншої робить масаж, сидячи верхи або поруч на колінах).

Опис масажу:

- розігрівання своїх долоньок;

- погладжування (від плеча до попереку);

- розтирання (поперемінно долоньками, ялинкою);

- погладжування;

- ігровий масаж ("Курочка поклювала", "Гусаки поскубали");

- погладжування.

Потім діти міняються місцями, і масаж триває з іншими малятами.

НАШІ ФІЗКУЛЬТУРНІ БУДНІ

/Files/images/P2243364.JPG/Files/images/P2243366.JPG/Files/images/P2243381.JPG/Files/images/P2243379.JPG


/Files/images/P2243387.JPG

/Files/images/P2243394.JPG

/Files/images/P2243401.JPG

/Files/images/P2243411.JPG/Files/images/P2243412.JPG/Files/images/P2243416.JPG/Files/images/P2243419.JPG/Files/images/P2243426.JPG/Files/images/P2243430.JPG/Files/images/P2243442.JPG/Files/images/P2243449.JPG

Комплекс вправ при захворюванні верхніх дихальних шляхів

(вихідне положення стоячи)

1. Ноги – на ширині плечей , руки опустити вздовж тулуба. Повільно прямі руки підняти в перед і вверх долонями в середину – вдих , опустити руки через сторони вниз – видих. Вдихати і видихати повітря тільки через ніс. Добре прогинатися у поясі та грудині. Повторити 5-6 разів.

2. Ноги поставити разом , руки опустити вздовж тулуба. Низько присісти у швидкому темпі , при сіданні прямі руки витягнути вперед, долонями вниз. При сіданні видих, при випрямляннях – вдих . Повторити 10-15 разів.

3. Ноги – на ширині плечей , руки опустити вздовж тулуба. Повільно вдихати і видихати повітря правою та лівою стороною носа. Рот обов’язково має бути закритим При виконанні одну сторону носа треба притиснути пальцем. Вдихання та видихання однією стороною носа виконувати почергово , 5 разів кожною стороною носа.

4. Ноги разом . Ніс затиснути пальцями, гучно й повільно рахувати до десяти , потім зробити глибокий вдих і повний видих через ніс, щільно стуливши рота . Повторити 5-6 разів.

5. Ноги разом , руки за голову, лікті широко розвести , голову в низ , натискаючи при цьому долонями на потилицю – вдих. Голову підняти і відхиляючи назад одночасно створити легку протидію –вдих. Не затримувати дихання (8-10 разів).

6. Ритмічна ходьба по залу. Дихання виконувати тільки через ніс. Поступово подовжувати фазу видиху (на рахунок 2 – вдихнути , на 6- видихнути, на рахунок 2 – вдихнути , на рахунок 8 – видихнути.) Повторити протягом 2-3 хвилин.

7. Сидячи на стільці, ноги витягнуті – торкаються підлоги , руки опущені вниз, підняти і потягнути зігнуті ноги , притиснувши їх до грудей, обхопити руками, спину зігнути , голову опустити – видих, повернутися у вихідне положення – вдих. Дихати через ніс (6-8).

8. Біг на місці на носках, високо піднімаючи коліна . Дихання довільне. Повторити протягом 2-3 хв.

9. Ноги поставити разом , руки опустити вниз. Повільно підняти руки вперед і розвести в сторони – вдих долоні повернути вниз , руки опустити – видих. Вдих і видих виконується тільки через ніс. Намагатися подовжувати видих . Повторити 6-8 разів.

10. Заспокійлива ходьба протягом 2-3хв.

Оздоровча робота в ДНЗ та заняття з фізкультури.

В чому ж полягає організація заняття з фізкультури у дитячому садку?
Сама обов’язкова складова в організації життя дітей ДНЗ це - ранкова гімнастика. Вона розвиває поглиблене дихання, обміну речовин, посиленню кровообігу, розвитку м’язів, розгальмуванню нервової системи після нічного сну та викликає позитивні емоції.
Головна вимога до ранкової гімнастики - проведення її на свіжому повітрі в літній період та у добре провітрених приміщеннях – взимку. Для тренування організму до змінних кліматичних умов навколишнього середовища. Одяг під час виконання гімнастики повинен бути легким.
Підбирати вправи до комплексу треба з урахуванням стану здоров’я, можливостей та індивідуальних особливостей дітей певного віку, Вправи повинні бути доступні до виконання та прості, також слід включати ходьбу, біг, стрибки та інші різноманітні вправи для різних груп м’язів.
Ранкова гімнастика для кожної вікової групи має свою тривалість.: для дітей раннього віку – чотири – п’ять хвилин, для молодшого дошкільного віку – шість – дев’ять хвилин, для дітей старшого віку – вісім – дванадцять хвилин. Комплекси ранкової гімнастики діти повинні вивчати в заняття з фізкультури, через кожні два тижня з ускладненням на другому.
Протягом учбового року комплекси періодично повторюються зі збільшенням навантаження за рахунок інтенсивності виконання та урізноманітнення вправ.
Гімнастика після денного сну проводиться через деякий час після підйому дітей, виконувати її можна у спальній, музичному залі або у групових кімнатах. Ця гімнастика повинна включати загально розвивальні вправи на різні групи м’язів зі зміною вихідних положень та вправи для правильного формування стопи та постави. Тривалість такої гімнастики від шести до дев’яти хвилин в залежності від віку дітей.
Динамічні перерви (фізкультурні паузи) проводяться в перервах між заняттями та малорухливими видами діяльності для зняття втоми у дітей, при цьому виконуються нескладні рухливі вправи, їх тривалість п’ять – десять хвилин.
Хвилинки фізкультури – проводяться під час занять короткотривалими комплексами фізичних вправ, які дають можливість зменшити втому дітей і відновити у них працездатність для подальших занять. До комплексів хвилинок фізкультури входять три – чотири вправи, які повторюються по чотири – шість разів. Їхня тривалість одна – дві хвилини.
Гартувальні процедури – це система заходів які спрямовані на підвищення опірності дитячого організму, розвитку швидко та без шкоди для здоров’я пристосовуватись до несприятливих умов навколишнього середовища.
У ДНЗ проводяться два види гартувальних заходів: спеціальні та повсякденні. До спеціальних належать повітряні та сонячні ванни, водні процедури( обтирання тіла – вологе та сухе, обливання), сон з відкритими вікнами. До повсякденних же процедур належать: температурний режим, застосування аерації, миття рук, обличчя в холодній воді, полоскання горла тощо.

Також проводяться інші гартувальні процедури (ходьба босоніж по глині, вологому піску, камінцях, росяній траві) та лікувальні профілактичні ( ароматерапія, фітотерапія, масаж, лікувальна фізкультура, фізіотерапевтичні процедури), які додаються до системи оздоровлення за згодою батьків та за призначенням лікаря з обов’язковим урахуванням індивідуальних показників кожної дитини.


Рухова активність дітей у повсякденному житті.
Педагоги ДНЗ повинні спонукати дітей до рухливої діяльності, повсякчас регулювати їхню активність, та завжди схвалювати прояви самостійності, вольових зусиль. Важливо при цьому враховувати руховий досвід кожного малюка окремо, рівень рухливості, притаманній їй темп, здібності та природні можливості.
Обсяг рухової активності у межах активного режиму становить до трьох годин для дітей раннього віку, три – чотири години для дітей молодшого дошкільного віку та чотири – п’ять годин для дітей старшого віку. Прогулянки є важливим складником життєдіяльності всіх дітей. Неодмінна умова для їх проведення це збалансування вихователями програмних вимог з бажаннями дітлахів. Зміст роботи на прогулянках залежить від кількох складових: освітніх завдань, погоди, настрою дітей, загальної атмосфери в групі тощо.
Тривалість фізичних вправ на прогулянках становить: для дітей раннього віку двадцять – тридцять п’ять хвилин, молодшого віку – тридцять п’ять - сорок п’ять хвилин, дітей старшого віку – сорок п’ять - шістдесят хвилин. Знижувати рухову активність потрібно наприкінці прогулянки (за десять – п'ятнадцять хвилин) до її закінчення, для забезпечення спокійного переходу до іншого режиму.
Враховуючи величезну роль ігрової діяльності в зростанні особистості дитини, під час організації рухового режиму значне місце відводиться рухливим іграм. Добираючи їх треба враховувати такі чинники: вік дітей, місце ігор протягом дня, погодні та природні умови, пора року, наявність необхідного інвентарю та обладнання.
Як завжди до різних форм роботи (свят, занять, походів, розваг тощо) включаються рухливі ігри після попереднього їх розучування.
Проводять її щодня в усіх вікових групах – одну - дві гри, під час ранкового прийому дітей, дві – три гри - на прогулянках та одна дві гри - увечері . Всього на протязі дня проводять п’ять - сім рухливих ігор, а влітку – сім – вісім.
Протягом дня слід змінювати види рухливих ігор: ігри змагального типу, сюжетні та безсюжетні, спортивні ігри: (футбол, баскетбол, городки, настільний теніс, бадмінтон,хокей ) та різноманітні спортивні вправи: ( катання на санчатах та ковзанах, ізда на велосипеді, ходьба на лижах). Забавних ігор: (кільцекид, серсо, кеглі) тощо. Навчання елементів усіх цих спортивних ігор та вправ здійснюється на планових заняттях з фізичної культури, а закріплюється – на прогулянках.
Проведення фізичних вправ на прогулянках це оди із основних засобів для фізичного розвитку дітей. Завдяки їм формуються і закріплюються навички життєво – важливих рухів: (бігу, стрибків, ходьби, лазіння, метання тощо), тренуються фізичні якості: (швидкість, спритність, витривалість, сила, гнучкість, координація рухів).
В різноманітних організаційних формах (ранкова гімнастика, рухливі ігри, заняття з фізкультури) - також широко використовуються фізичні вправи. Також проводяться походи з дітьми за межідитячого закладу, (починаючи з молодшого дошкільного віку). Вихователі ретельно готуються до їх проведення: та продумують маршрут руху, спосіб пересування, вивчати місця зупинок та відпочинку, враховуючи при цьому природні умови ( наявність гірок, струмочків, повалених дерев тощо) До місця призначення діти зазвичай ідуть вільно, групуючись за своїм бажанням; шикування парами потрібно тільки при переходах доріг, вулиць.
Тривалість походу в один бік як правило встановлюється таким чином: для дітей четвертого року життя п'ятнадцять – двадцять хвилин, п’ятого – двадцять – двадцять п’ять хвилин, шостого року життя – двадцять п’ять – тридцять хвилин. Під час походів для дітей пропонують вправи з основних рухів, рухливі ігри в яких використовують дрібні фізкультурні знаряддя, та природні умови, а також проводяться спостереження в природі та навколишньому оточенні, короткі розповіді про екологію та краєзнавство, бесіди, дидактичні ігри тощо. Також проводяться прогулянки та екскурсії, вони посідають окреме місце в освітньому процесі, як форми знайомства дітей з соціальним, природним та предметним довкіллям, тому підміняти ними походи за межі дошкільного закладу не рекомендується. Основною метою дитячого туризму в умовах ДНЗ є оздоровлення, оптимізація рухового режиму, запобігання гіподинамії та вдосконалення рухових навичок.
Фізкультурні свята як правило, проводяться 2-3 рази на рік, починаючи з молодшого віку, тривалість таких заходів становить - сорок п’ятдесят хвилин для дітей молодшого віку, п’ятдесят – шістдесят хвилин для дітей старшого віку. Такі свята організовують в будь-який час в фізкультурній чи музичній залі, на дитячому майданчику тощо. Якщо ж свято проводиться у приміщенні, треба подбати про здійснення в цей день прогулянки на відкритому повітрі.
Найважливіша мета таких заходів це забезпечення активної рухової діяльності усіх дітей, участі кожного з них та створення піднесеного настрою. Дуже важливо не перетворювати його на видовище для дорослих і не відлучати від участі дітей, які з певних причин пропустили підготовку до нього, а також невпевнених та малоактивних дітей.
За час підготовки до фізкультурного свята потрібно розробити сценарій, оформити місце проведення, підготувати атрибутику, музичний супровід, костюми,нагороди, призи тощо. В сценарію особлива увага приділяється цікавим сюрпризним моментам, показовим номерам, підбиттю підсумків, врученню подарунків і призів, а також церемонії урочистого відкриття та закриття свята.
Готувати дітей до свята необхідно заздалегідь, впродовж усього освітнього процесу (під час заняття з фізкультури, ранкової гімнастики, на музичних, самостійної рухової діяльності, ігор, індивідуальної роботи тощо). Неприпустимо проводити масові репетиції повного ходу свята.
Фізкультурні розваги починають проводитися із раннього віку (третій вік життя) один – два рази на місяць, як правило у другій половині дня. Тривалість таких заходів теж ділиться по віковим групам: п’ятнадцять – двадцять хвилин для дітей раннього віку, двадцять – тридцять п’ять хвилин – молодшого та тридцять п’ять – сорок хвилин – для дітей старшого віку. Місцем їхнього проведення обирається музична або фізкультурна зала, фізкультурний або ігровий майданчик, групова кімната, паркова або лісова галявина, берег водоймища. В розвазі обов’язковим є участь кожної дитини. Для забезпечення оптимальних фізичних, психічних, та емоційних навантажень, проводиться раціональне чергування ігор з різним навантаженням, масових – з іграми підгруп, колективних, індивідуальних (атракціони, конкурси). Для дітей старшого віку у фізкультурних розвагах можуть переважати конкурси, естафети, вправи та ігри спортивного характеру.
Організовуються дні здоров’я. Приблизно один раз на місяць, починаючи з дітей третього року життя. Вони насичені різноманітними формами: лікувально – профілактичні та гартувальні процедури, фізкультурні свята та розваги, рухливі ігри, заняття з фізкультури, дитячий туризм та самостійна рухова діяльність. Проводяться вони як правило на свіжому повітрі. У дні здоровя освітня робота пов’язується з темами зорового способу життя та власне здоров’я (читання художньої літератури, бесіди, трудова, ігрова, пізнавальна там самостійна художня діяльності). Програма дня здоров’я передбачає заходи націлені як для всього дошкільного закладу так і на кожну вікову групу окремо.
Також організовуються тижні фізкультури, програма яких розрахована на декілька днів та проводиться з розрахунком на декілька днів.
Самостійна рухова діяльність проводиться з дітьми кожного дня під час ранкового прийому дітей, денної і вечірньої прогулянок. Вона може проводитися як на майданчику так і у приміщенні.
При організації самостійної рухової діяльності, враховують фізичний розвиток, індивідуальні особливості, та функціональні можливості кожної дитини. Неодмінні умови для проведення це попередня систематична робота з дітьми, мета якої – формування необхідного рухового досвіду, врахування рівня обізнаності про техніку виконання рухів, ігор, формування у неї необхідного рухового досвіду рівня фізичної підготовки та взаємодії між учасниками заходу.
Індивідуальна робота з фіз. виховання проводиться у вільний час групами або індивідуально, як правило у відведений час для самостійної діяльності дітей. Мета роботи – поглиблене ознайомлення та розучування навичок її виконання, усунення будь яких відставань у розвитку фізичних якостей.

Заняття
Заняття розглядають як цілеспрямовану та унікальну форму організованої навчально – пізнавальної діяльності з фізкультури та подальшого формування основ здорового способу життя. Як правило вони дають змогу систематичного та послідовного закріплювання та удосконалення рухових вмінь та навичок, розвивають фізичні якості, дають дітям соціальні знання та прищеплюють потребу в повсякденних заняттях фізкультурою, оптимізують рухову діяльність. Проведення організованого навчання у формі заняття з фізкультури, починається з третього року життя. Тривалість таких занять складають: п'ятнадцять – двадцять хвилин - для дітей раннього віку, двадцять – тридцять хвилин - молодшого та тридцять – сорок хвилин - для дітей старшого віку. Заняття діляться на частини: вступна, підготовча, основна та заключна. Тривалість їх проведення не постійна, вона змінюється залежно від освітніх завдань та умов проведення занять.
Обов’язковими умовами для проведення таких занять є провітрювання приміщень, вологе прибирання зали, завчасна підготовка фізкультурного інвентарю та обладнання. Вони мають бути естетично оформленими, приваблюваними, безпечними у використанні та відповідати віку дітей за розмірами, вагою тощо. Взуття та одяг дітей повинні добиратися з урахуванням пори року та місця проведення занять.

За показниками освітнього завдання, співвідношення нового і знайомого програмного матеріалу заняття з фізкультури поділяються на:
- мішані (надання нового рухового матеріалу та закріплення раніше набутих навичок; співвідношення нового та знайомого матеріалу складає три до одного або чотири до оного);
- заняття націлені на закріплення та удосконалення рухових вмінь і навичок, тренувальні (проводяться у разі потреби в кінці місяця або кварталу, півріччя для перевірки рівня сформованості рухових умінь та навичок , спеціальних знань, розвитку фізичних якостей).

За методикою проведення і за змістом рухові завдання розрізняють: и
- інтегровані, або комплексні, мішані (включають загально розвивальні, стройові вправи, рухливі ігри та інші фізичні вправи; проводяться в комплексі з використанням практичних, словесних, наочних методів і прийомів навчання в залежності від віку дітей);
- сюжетні (як правило, будуються за типовою структурою, але у формі «рухової розповіді», де всі завдання пов’язані одним спільним сюжетом і виконуються цікавими ігровими ситуаціями, імітаціями тощо);
- ігрові (всі завдання розв’язуються тільки з допомогою ігор, в кількості три п’ять: спочатку проводяться одна – дві гри малої та середньої рухливості, потім одна – дві гри великої рухливості, та на закінчення – одна малорухлива гра; ігри добираються таким чином, щоб за руховим змістом вони відповідали всім структурним частинам типового заняття; проводяться для закріплення набутих рухових навичок або з контрольною метою);
- домінантні: (ігри, акцентовані для реалізації певних освітніх завдань, застосування певних засобів фізичного розвитку. Наприклад: заняття на оволодіння елементами спортивної гри чи вправи, на розвиток швидкісно – силових якостей або заняття з використанням певного виду фізкультурного інвентарю та обладнання тощо).

Фізкультурні заняття проводяться щоденно:
- двічі на тиждень у відведений для цього період часу на майданчику або в фізкультурній залі (в залежності від погоди у весняно - літній час)
- в інші дні проводиться по два заняття з фізичними вправами на свіжому повітрі під час прогулянок (при сприятливій погоді в усі пори року) та один раз на тиждень, для організації елементарного дитячого туризму, проводиться похід за межі ДНЗ ( за відповідних природних умов)
Заняття на свіжому повітрі проводиться вихователем групи або інструктором з фізичної культури з допомогою вихователя. До іх проведення можливо залучати музичного керівника та помічника вихователя. Ці заняття мають таку ж тривалість як і заняття у залі, проте якщо вони проводяться на оволодіння елементами спортивних ігор чи вправ -тривалість можливо дещо збільшити (до п’яти хвилин). Так як ці заняття проводяться у період прогулянок, то їх треба організовувати під кінець заходу, щоб не допустити переохолодження організму після фізичних навантажень; у теплу погоду такі заняття розпочинають через десять п'ятнадцять хвилин після виходу на майданчик, після адаптування організму до нових умов.

Особливу увагу педагогів та медичного персоналу потрібно звернути на забезпечення оптимальних загальних навантажень на дітей . Загальні навантаження визначаються сукупністю фізичних, психічних та емоційних показників дітей під час проведення заняття з фізкультури. Фізичне навантаження – визначається величиною впливу фізичних вправ, які виконуються під час занять на функціональну діяльність усіх органів дитини. Пік таких навантажень повинен припадати в час проведення рухливих ігор в основній частині занять.
Для регулювання величини фізичних навантажень до змісту занять можна включати вправи різної складності , змінювати кількість амплітуду та темп. Важливо стежити за ступенем напруження м’язів при виконанні вправ, регулювати час їх проведення та пауз між ними.

Психічні навантаження – це показник впливу фізичних вправ під час занять на психіку дитини (увагу, мислення, пам'ять, уяву, сприймання, волю тощо). Найбільше психічне навантаження повинно припадати на початок основної частини занять, при розучуванні нових чи виконанні найбільш складних за технікою вправ з основних рухів. Регулюванню рівня психічних навантажень, запобіганню перевантажень дитячої пам’яті, мислення уваги та сприймання допомагають раціональне поєднання знайомого та нового матеріалів, зміна або оновлення обстановки середовища, обладнання, атрибутів та інвентарю, активізація пізнавальної та розумової діяльності дітей.

Емоційні навантаження визначають величиною пливу фізичних вправ на емоційний стан дитини. Максимальне емоційне навантаження як правило припадає на рухливі ігри в основній частині занять. Регулювати емоційне навантаження у ході занять допоможуть бадьорий, діловий та при цьому доброзичливий тон педагога, заохочення дітей до вправ, естетично оформлені різноманітні посібники, музичний супровід певної частини заняття, улюблені ігри та вправи дітей.

Оптимальне поєднання всіх навантажень дозволяє забезпечити високу працездатність дитячого організму і не викликає його перевтоми. За помірної втоми активізуються відновлювальні процеси в організмі, пожвавлюється темп та поліпшуються показники фізичного розвитку.
Вихователі мають стежити за зовнішніми ознаками реакції дітей на загальні навантаження: колір обличчя, шкіри, спітнілість чола, щік, спини, спосіб і ритмічність дихання ( через рот або ніс, наявність задишки), стан постанови, якість виконання вправ,дисципліна, рівень інтересу та уваги дитини, млявість чи надмірна рухливість. При появі ознак перевтоми або передвчасної втоми слід негайно вжити заходів щодо їх запобігання ( внести зміни у зміст, методику проведення заняття з фізкультури, дозування вправ, додати паузи для відпочинку тощо. Основний показник реакції організму на навантаження це частота пульсу. Проводячи заміри у дітей слід враховувати динаміку зміни його частоти: упродовж основної частини вона зростає на десять п'ятнадцять відсотків, підготовчої частини – на двадцять – двадцять п’ять відсотків, а під кінець основної - зростає на шістдесят – вісімдесят відсотків. Потім знижується і повертається до норми по закінченню заключної частині занять.

З регулюванням навантажень пов’язані загальна та моторна щільність фізичних занять. Загальна щільність заняття – це є відношення педагогічно – виправданого відрізку часу до часу всього заняття. Педагогічно – виправданим часом називається час, відведений вихователем для пояснення та показу дій, зауважень, заохочень, оцінки та допоміжні дії: ( шикування дітей, роздача та збирання атрибутів, установка й прибирання обладнання), безпосереднє виконання дітьми вправ тощо. Час витрачений на розмови з колегами, недоцільне повчання та пояснення, довготривалі бесіди, різноманітний аналіз дій і поведінки дітей, надмірне очікування вихованцями своєї черги в період виконання вправ, підготовці місця занятть, обладнання й інвентарю є педагогічно недоцільним і при визначенні загальної щільності занять не враховується. Тому слід звернути увагу на моменти правильної організації та проведення занять, ретельно продумувати, щоб час занять був якомога педагогічно - виправданим, а загальна щільність наближалася до 100 відсотків.
Моторна щільність розглядається як відношення певного відрізку часу, проведеному дітьми у русі, до загальної тривалості заняття. Визначається методом індивідуального хронометражу, має такі вікові норми: для дітей четвертого року життя – п’ятдесят п’ять – шістдесят п’ять відсотків, п’ятого року життя – шістдесят – сімдесят відсотків, шостого року життя – шістдесят п’ять – сімдесят п’ять відсотків, для сьомого року – сімдесят – вісімдесят відсотків. Показники можуть коливатися в означених межах та залежать від ряду чинників: типу занять, складності рухів, ступеня їх засвоєння, рівня загальної підготовки та організованості дітей та ін.. Існують різні шляхи для регулювання моторної щільності занять:
- правильний вибір способу організації дітей для виконання вправ та доцільне поєднання способів організації дітей для виконання рухів впродовж заняття;
- поєднання вправ основних рухів в комплекси;
- заповнення пауз в час очікування вихованцями своєї черги, або при зміні обладнання простими руховими вправами, які не потребують контролю вихователя;
розміщення і максимальне використання на заняттях великого і дрібного обладнання;
- забезпечення кількості інвентарю та посібників, використання універсального обладнання для одночасного виконання дітьми різних рухів;
- педагогічно – виправдане застосування словесних і наочних прийомів;
- музикальний супровід при виконанні рухів;

Робота ДНЗ в цілому спрямовується на підтримку, збереження і розвиток здорового способу життя дітей, правильної його мотивації . З огляду на це, дітей ознайомлюють з поняттям про гігієну діяльності, гігієну тіла, зовнішності, основні органи, а також про статеву індетифікацію та розвиток організму. При цьому треба дотримуватися принципів послідовності, систематизації та індивідуального підходу. Ця важлива робота проводиться в процесі всього часу перебування дітей у дошкільному навчальному закладі. І як показує досвід, заняття з фізкультури займає важливе місце у всьому виховному процесі дитячого закладу.

/Files/images/шаблон 26.jpgЩОБ ДИТИНА БУЛА ЗДОРОВОЮ

ПОРАДИ БАТЬКАМ

1. Прокидатись кожен день о тій самій годині. Дотримуватись режиму дня.

2. Загартовувати свій організм, почина­ючи день з ранкової гімнастики.

3. Умиватись холодною водою з ми­лом.

4. Чистити зранку зуби.

5. Чисті руки, помиті овочі та фрукти допоможуть дитині уникнути шлункових хвороб.

6. Більше рухатися, перебувати на свіжому повітрі.

7. Берегти очі: не дивитись довго телевізор. Не роздивлятись малюнки лежачи, робити зарядку для очей.

8. Щоб горло було здоровим — дихати носом, особливо взимку та восени.

9. Користуватися гребінцем, носович­ком.

10. Правильно сидіти за столом — не горбитися, ноги ставити на підлогу.

11. Вчасно лягати спати. Під час сну організм відпочиває, міцніє, росте.

12. Добре ставитися до всіх і до всього, робити добрі справи — це теж здоров'я дитини.

Створюйте у сім'ї спокійну психологічну атмосферу, приділяйте більше часу для спілкування з дітьми. Оскільки дитина діє за прикладом оточуючих людей, то дорослі в першу чергу повинні самі дотримуватися цих рекомендацій.

ДИТЯЧИЙ ТУРИЗМ

Значення дитячого туризму важко переоцінити. Цей малодосліджений елемент дошкільного виховання включає в себе не лише збагачення словникового запасу певною туристичною термінологією (карта, маршрут, компас, азимут, умовні /Files/images/туризм.jpgпозначки, бівак тощо), отримання знань про навколишній світ (природні особливості місцевості, корисні копалини, назви рослин та тварин тощо), формування характеру, виховання морально-вольових якостей, почуття прекрасного, але й, у першу чергу, позитивний вплив на організм вихованців: відбувається загартування, розвиток фізичних якостей, задовольняється природна потреба в рухах, покращується робота внутрішніх органів та систем організму, настрій, самопочуття, набуваються навички похідного життя. Усе це в комплексі позитивно впливає на здоров’я дітей та їх усебічний розвиток.

З дітьми дошкільного віку можна проводити наступні види туристичних походів: піший, на велосипедах, на лижах (узимку). Туристичний похід планується заздалегідь.

Перш, ніж повести дітей маршрутом, вихователь повинен сам його пройти напередодні походу: звертається увага на безпечність та дальність маршруту, обирається відповідне санітарним вимогам та правилам безпеки місце для табору: рівна галявина подалі від сухостою, водоймищ та нір тварин, чиста від сміття (якщо воно є, його слід прибрати).

У похід можна вести дітей на півдня або на один день. Якщо на півдня, то діти вирушають зранку обов’язково після ранкової гімнастики (для м’язової підготовки дітей) та сніданку, повернення дітей здійснюється до обіду, який діти отримують у ДНЗ. Такі походи прості в підготовці, особливих затрат сил на підготовку від вихователів не вимагають.

При проведенні походу одного дня діти також вирушають зранку після ранкової гімнастики та сніданку, повертаються в ДНЗ увечері після полуденку. Такий похід є більш складним у підготовці, оскільки діти в поході отримують обід та полуденок, які необхідно приготувати на місці, також він вимагає від вихователя великих затрат сил та більш ретельної підготовки. У будь-якому разі при плануванні походу (на півдня або на цілий день) відстань, яку діти проходять до місця розташування табору, не повинна перевищувати в один кінець для дітей 4 -5 років –1,5 км, для дітей 5-6 років –2 км.

Організацію та проведення дитячих походів умовно можна поділити на три етапи: - підготовча робота,

- власне туристичний похід;

- завершальна робота.

Перш, ніж відправлятись у похід, з дітьми проводять певну підготовчу роботу: вивчення умовних позначок та складання простих карт (внутрішньої та зовнішньої території дошкільного закладу, дорога дітей від будинку до дошкільного закладу та навпаки тощо), ознайомлення з будовою компасу та відпрацювання навичок роботи з ним, визначення свого місцезнаходження за допомогою компасу (визначення сторін горизонту та азимуту), робота з картами та природними орієнтирами, складання рюкзаку.

Для складання карт з дітьми необхідно вивчити умовні позначки, які поділяються на такі види: штучні будови, рослинність, гідрографія та болота, рельєф, скелі та каміння. До штучних споруд належать населені пункти, окремі будівлі (церкви, кладовище, окремі могили, пам’ятники, вежі, годівниці, спортивні стадіони та майданчики, мости), шосе, дороги (покращені, ґрунтові, залізничні), стежки, огорожі (кам’яні, подолані,неподолані, колючий дріт, прохід в огорожі); до рослинності належать відкриті та напіввідкриті місцевості, землі, які обробляються, легкопрохідна, середньо-, важко-та непрохідні рослинності, кущі, трава, фруктові сади, ліси: мішані, хвойні та листяні, рідкій ліс, вирубка; до гідрографії та боліт належать моря, озера, річки, джерело, колодязь, непрохідні, важко прохідні відкриті та закриті болота, заболоченість; до рельєфу належить основна та допоміжна горизонталі, гори та впадини (ями), урвища, вимоїни, нори; скелі та каміння.

Після того, як умовні позначки вивчені, можна переходити до складання простих карт території ДНЗ, оточуючої території та дороги дітей від будинку до ДНЗ і навпаки.

Наступним етапом топографічної підготовки дітей є ознайомлення їх з компасом – його будовою та особливостями роботи. Компас – це прилад для визначення сторін горизонту та азимуту, який складається з корпусу, верхньої рухомої кришки, лімбу, вертикальної вісі, магнітної стрілки, мушки, прорізі, гальма.

Перед використанням компасу його слід перевірити на справність. Для цього необхідно покласти його на стіл або плаский предмет та відпустити гальмо магнітної стрілки. Після того, як стрілка зупиниться, помітити ділення, на якому вона зупинилася. Піднести до компасу металевий предмет та поводити ним над компасом, прибрати, дочекатися, поки стрілка знову зупиниться та помітити ділення, на якому вона зупинилася; якщо стрілка зупинилася точно напроти попередньо поміченого ділення, то компас справний. Зберігають компас у чохлі, оберігаючи від струсів та ударів, не дозволяється його зберігати біля металевих предметів, оскільки стрілка може розмагнітитися. Для визначення сторін горизонту слід відпустити гальмо на компасі, після зупинення стрілки звернути увагу на помічений її кінець, який указує напрямок завжди на північ, протилежний –на південь, зліва від півночі –захід, справа від півночі – схід.

Після визначення сторін горизонту, визначаємо азимут за напрямком руху. Магнітний азимут – кут, утворений між північним кінцем стрілки встановленої на 0 та напрямком на предмет за ходом годинникової стрілки. Установлюючи північний кінець стрілки на 0, стаємо обличчям у заданому напрямку та кришку компасу обертаємо також у цьому напрямку. Рух за азимутом здійснюється тоді, коли маршрут проходить по території з поганим оглядом (у лісі, серед будівель тощо).

Крім орієнтування на місцевості, за допомогою компасу дітей навчають орієнтуватися за допомогою топографічної карти (визначати своє місцезнаходження, сторони горизонту, азимут тощо). Карта складається вихователем або дітьми разом з вихователем. На неї наносять усі умовні позначки з позначенням їх унизу карти з підписами, напрямок північ-південь, масштаб.

Масштаб –ступінь зменшення відстані на місцевості по відношенню до відстані на карті. Відомо, що масштаб показує, у скільки разів на карті зменшена дійсна відстань на місцевості. Визначається шляхом відкидання двох останніх нулів від того масштабу, який зазначений на топографічній карті: 1:100000, відкидаючи два останніх нулі,отримуємо те, що в 1см на карті 1000 м на місцевості.

Орієнтуванню на місцевості допомагають не тільки компас та складена топографічна карта, але й більш простий спосіб –орієнтування за допомогою природних орієнтирів .

Орієнтування на місцевості – визначення свого місцезнаходження відносно сторін горизонту та потрібного напрямку руху, уміння дотримуватися цього напрямку за допомогою не тільки спеціальних приладів (компас та топографічна карта), але й різних природних орієнтирів.

Сторони горизонту можна визначити за допомогою моху, окремо зростаючих дерев, пнів, мурашників, зірок. Найбільше моху росте з північної сторони дерев; на окремо зростаючих деревах гілки та листя густіші з південного боку, а з північного кора грубіша та товстіша, має більше тріщин; на пеньках шари щорічних пристроїв з північного боку тонші та щільніші, ніж з південного; мурашники розташовуються зазвичай з південного або південно-західного боку дерев, пеньків, причому північний бік мурашника більш крутий, ніж південний; уночі сторони горизонту можна визначити за допомогою Полярної зірки, яка завжди знаходиться на півночі (найяскравіша зірка в сузір’ї Малої Ведмедиці).

Завершенням підготовчої роботи з дітьми є складання рюкзаку. Рюкзак складається наступним чином: до спини вкладаються м’які теплі речі (светр, штани, шкарпетки, ковдра), на дно кладуться важки речі в такій послідовності –консерви в залізній упаковці, крупи, сушені овочі, хліб або батон, печиво та цукерки тощо, зверху кладуться предмети першої необхідності (дощовик). Дрібні предмети (туалетний папір, вода, вологі серветки, тощо) кладуть у кишені рюкзака, пігулки та необхідні медичні засоби (бинт, зеленка, йод, джгут тощо) знаходяться в медсестри, яка обов’язково йде разом з дітьми. Решту речей переносить вихователь, інструктор з фізичного виховання, помічник вихователя, батьки дітей, які йдуть разом з ними.

Другий етап відображається безпосередньо в проведенні туристичного походу з дітьми одного віку, які пересуваються в межах міста (через дороги, у людних місцях) у парах, за межами міста –зграйкою. Попереду ідуть слабкіші діти, позаду – сильніші, останній іде замикаючий, який після себе нікого з дітей не повинен залишати. Одяг та взуття дітей повинні бути по сезону, зручні, взуття не нове для запобігання потертостей, на голові капелюх.

У ході маршруту дітей знайомлять з архітектурними та історичними пам’ятками, пам’ятниками, а також із флорою та фауною (назвами дерев, кущів, тварин, комах та особливостями їх існування). Через кожні 15-20 хв. ходьби роблять привал на 5 хв., у ході якого діти повинні відпочивати, у цей час не можна проводити рухливі ігор, ігри-естафети тощо.

Після прибуття на місце біваку з дітьми збирають хмиз для вогнища та розбивають намети. Особливості напинання намету: обирається рівне місце без сторонніх предметів, по можливості, з невеликим нахилом. На землю вкладається шар сухого листя та соснових гілок (по можливості), розстеляється спочатку днище намету (входом униз нахилу галявини для запобігання затікання води у випадку дощу) та фіксується кілочками, після чого в середину намету попереду та позаду вставляються альпенштоки та піднімається його верх і натягуються мотузки в протилежному напрямку. Далі натягують мотузки по кутах намету, бокові лінії зліва та справа, при цьому важливо, щоб не було на наметі складок, інакше у випадку дощу в тому місці буде протікати. Після того, як намет готовий, його обкопують з метою запобігання затікання води після дощу. Намети розташовують півколом або по прямій, входом у середину півкола, у протилежному напрямку вітру. За 10 м від наметів готують місце для вогнища (якщо не має готового від попередніх туристів): знімають шар дерну, який потім покладуть на місце, поблизу складають запас хмизу, над вогнищем облаштовується місце для приготування їжі.

У поході з дітьми проводяться різні види роботи:

- топографічна – орієнтування на місцевості за допомогою природних орієнтирів «Визнач північ (південь, захід, схід) за допомогою дерев (пнів, мурашників) тощо)", компасу ("Знайди предмет за компасом", "Чия команда швидше"тощо) такарти ("Упізнай місце", "Знайди скарб"тощо);

- похідна – складання рюкзаків, напинання наметів, збирання хмизу для вогнища ("Яка ланка швидше", "Хто більше назбирає", "Вправний турист"тощо);

- краєзнавча – ознайомлення з рельєфом місцевості, її флорою та фауною ("Здолай перешкоди", "Хто тут живе", "Де живуть мурахи", "Які лікарські трави ростуть у лісі (біля річки, на лузі)"тощо);

- фізкультурно-оздоровча – проведення рухливих та спортивних ігор, естафет, змагань з використанням природного матеріалу – шишок, листя, палиць, пеньків та рельєфу місцевості – пагорбів або ям ("Добіжи до берези (сосни, дуба)", "Подолай перешкоди (пні, повалені дерева,калюжі)", "Хто далі кине", "Збий предмет", "Влуч в ціль", "Квач", "Передай далі", "Городки", "Футбол"тощо);

- дидактична – проведення дидактичних ігор з використанням природного матеріалу ("З якого дерева листя", "Пізнай дерево (кущ, траву) за описом", "Чия команда швидше збереться"тощо);

- ботанічна – збирання гербаріїв та лікарських трав("Знайди та опиши", "Упізнай та назви"тощо).

Після проведення різних видів роботи діти обідають (якщо похід на цілий день) тим, що приготував кухар, та відпочивають у наметах, після сну проводиться гігієнічна гімнастика з використанням природних матеріалів –ходьба босоніж по траві, каштанам, шишкам, землі, листям, отримання полуденку та повернення в ДНЗ.

Останнє вимагає пильної уваги з боку вихователів, оскільки місце табору повинно залишитися чистим та прибраним: папір та кульки спалюються, залізні банки обпалюються в кострі, спресовуються та закопуються, також закопуються залишки їжі, хліб забирається із собою, вогнище тушиться, а його місце закладається дерном, який попередньо був знятий. Така робота не лише залишає природу в чистоті, але й сприяє вихованню в дітей дбайливого та охайного ставлення до неї. Повернення дітей здійснюється таким чином, як і приход їх до місця біваку.

Останнім, не менш важливим етапом проведення туристичних походів є завершальна робота з дітьми, яка передбачає малювання, ліплення та аплікацію побаченого й пережитого в поході, складання дітьми розповідей про те, що сподобалося та не сподобалося в поході, висловлювання дітьми побажань на майбутнє, що стосується походів, сушіння гербаріїв та лікарських трав, з якими потім діти будуть пити чай узимку.

Отже, проблема застосування дитячого туризму в роботі з дошкільниками хоч і цікавить науковців та практиків, але є недостатньо вивченою. Активне використання дитячого туризму в роботі з дітьми дошкільного віку відкриває великі можливості вихователям позитивно впливати не тільки на розумовий, але й на фізичний розвиток вихованців: забезпечити оптимальну рухову активність, покращити їх рухову підготовку та настрій, а найголовніше –зміцнити здоров’я.

/Files/images/пожар.jpg

ЮНІ ПОЖЕЖНИКИ

(спортивна розвага для старших дошкільників)

Корекційно - виховна мета: узагальнити та закріпити знання з правил пожежної безпеки. Навчити діяти в екстремальних ситуаціях. Розвивати основні рухи (біг, стрибки,). Формування, корекція макро- та мікроорієнтування в просторі. Розвиток зорових, рухових, слухових функцій; координації рухів, простежуючи рухів ока. Виховувати цілеспрямованість, витримку, емоційну рівновагу.

Матеріал та обладнання: картки з цифрами «101», зорові орієнтири, сліди, мотузки, стійки, вантажні машинки, стаканчики з водою, сухий басейн, м’які іграшки, самокати, відерцяра, кеглі, чай, значки.

Хід

Діти отримують листа із проханням негайно прибути на лісову галявину. Вирушають туди – шлях нелегкий, з перешкодами

- ходьба звичайна;

- ходьба на носках боком – і.в. «По вузенькому місточку»;

- ходьба в напівприсяді - і.в. «Не зачепися за гілку»;

- ходьба широким кроком – і.в. «Не замочи ніг»;

- біг – і.в. «Втікаємо від дощу»;

- ходьба звичайна. Вправи на відновлення дихання.

Діти потрапляють на галявину де їх вже чекають Маша та Ведмідь.

Маша: Добрий день, діти!

Ведмідь: Зібрали ми вас, друзі,тут не випадково,

бо маємо сказати важливу промову.

Ми школу пожежників, хочемо відкрити,

Хотіли б туди ви вступити?

Діти: Так, хотіли б!

Маша: А правила поводження з вогнем ви знаєте? (Відповідь дітей).

Дитина 1: Вивчіть правила пожежні -

Будьте завжди обережні!

Знає хай дитина кожна:

Жартувать з вогнем не можна!

Дитина 2: Якщо мама на роботі,

Сірники не варто брати,

Краще іграшками грати,

Книжку ляльці почитати.

Дитина 3: Розігрілась праска дуже.

Що робитимеш ти, друже?

За гаряче не хапай -

Із розетки вимикай.

Дитина 4: А якщо ти сам удома

І побачиш раптом дим.

То мерщій по телефону

Набери ти « сто один»

(діти промовляють разом, вишикувавшись із зображенням цифр у руках)

Ведмідь: Молодці! Правила ви знаєте добре. Перше випробування ви вже пройшли. Ми вас приймемо до школи, якщо пройдете спортивні випробування.

Ведуча: А я пропоную зробити всім розминку.

Нумо стали по порядку, починаємо зарядку/

Комплекс загальнорозвивальних вправ.

Маша: З розминкою всі впорались. Молодці!

Ведуча: Пропоную розпочати випробування і з’ясувати хто, що вміє.

Ведмідь: Перше ваше завдання називається

1. « Здолаємо перешкоди »

(Пройти по слідах, перестрибнути струмок, оббігти стійку)

Ведуча: Чи вмієте ви діяти за сигналом? Давайте з вами пограємо у гру

2. «Чия машина швидше доїде до пожежі»

(намотування мотузки, до якої прив’язано машинуіз стаканчиком з водою в кузові)

Маша: Наступне завдання

3. «Врятуй звірят»

(в сухому басейні з кульками знайти м’яку іграшку)

Ведуча: А зараз я пропоную трішки відпочити й провести «мозковий штурм»

(відгадування загадок)

Ведмідь: Тепер перевіримо чи вміють наші пожежники працювати дружно в команді.

4. «Передай шланг»

(діти стоять в шерензі - передача довгої мотузки від першої до останньої дитини)

5. «Загаси пожежу »

(перевезти воду на самокатах у відерцях по звивистій доріжці, не розливши води й «залити пожежу», назад повертатися прямо)

Ведуча: Ось і закінчилися наші тренування.

Ведмідь: Сьогодні ви потрудились добре, і тепер на вас чекає сюрприз.

Маша: Усі завдання виконали на відмінно, тому ви всі приймаєтеся до «Школи юного пожежника» і отримуєте значок «Юний пожежник». (вручення нагород)

Ведмідь: Поки ви змагалися, то мабуть стомилися. А щоб відновити ваші сили, ми з Машою почастуємо вас смачним вітамінним напоєм, який приготували з лікарських трав, зібраних у нашому лісі.

Маша: Пригощайтеся.

(частування чаєм)

Маша і Ведмідь прощаються з дітлахами.

ЗАГАРТУВАННЯ ДИТИНИ ВЛІТКУ

/Files/images/ДЕТИ.jpg

Літо – найкраща пора, щоб розпочинати рішучі дії задля зміцнення здоров’я дитини. Сонце, повітря, вода – то все надійні засоби, котрі, як то кажуть, «під рукою». Вода очищує шкіру від бруду, поліпшує кровообіг у судинах. Повітря лісів, садів, або міських парків насичене особливими речовинами – фітонцидами, що збагачують кров киснем і сприяють знищенню мікробів. А завдяки сонячним променям під шкірою відкладається вітамін «Д», що також оберігає малюків від хвороб.

Загартувальні процедури – система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров’я пристосовуватися до зміни умов навколишнього середовища.

У процесі загартування повітрям, сонцем, водою підвищується стійкість дитячого організму до змін у навколишньому середовищі, тренується реакція на перепади температури. Загартування поліпшує обмін речовин, благотворно позначається на роботі дихальної, серцево-судинної систем, підвищує м’язів тонус. Загартований організм легше переносить фізичне й розумове навантаження.

Розпочинаючи систематичні оздоровчі процедури, необхідно дотримуватись певних правил. Відомий педіатр академік Г.Н.Сперанський виділяє основні правила загартування:

- загартування треба починати теплої пори року за умови, що дитина здорова;

- загартувальні процедури не повинні викликати у дитини неприємних відчуттів, а тим більше остраху;

- проводити процедури треба систематично, без перерв;

- тримати під контролем апетит малюка, дбати про повноцінне вітамінізоване харчування, стежити за змінами у вазі та зрості, збудливістю, самопочуттям.

Епізодичне загартування не принесе користі, більше того, воно навіть може зашкодити. Коли дитина з якихось причин не приймала процедури, відновлювати їх можна лише при температурі на 2-3 °С вищій, ніж була до перерви.

Одним із найпростіших і найдоступніших методів загартування є повітряні ванни. Загартування влітку просто неба не потребує спеціальних процедур. Важливо тільки подбати, щоб одяг дітей був з натуральних тканин світлих відтінків.

За можливості денний сон організовують на свіжому повітрі. Якщо ж такої можливості не має – то при відчинених кватирках.

Влітку рекомендується якомога більше часу проводити на свіжому повітрі. Можна запропонувати малюкам походити босоніж по шовковистій траві, теплому піску тощо.

Загартування сонцем можна вважати перебування дітей під сонячним промінням в часи прогулянок. Перебування дітей на свіжому повітрі за сонячної погоди протягом 2,5-3 годин забезпечує дитячий організм добовою нормою вітаміну «Д», який виробляється в організмі завдяки ультрафіолетовим променям, що мають протирахітний і бактерицидний вплив.

Однак сонячні промені принесуть користь лише за умови обережності. Не можна дозволяти дітям увесь день перебувати на сонці, бо це може спричинити розлади сну, погіршення апетиту, викликати головні болі та ін. У сонячну погоду обов’язкова панамка із бавовняних тканин. Приймати сонячні ванни найкраще у період з 9 до 11 години ранку або з 16 до 18 години ввечері – в цей час ультрафіолетове випромінювання найбільш ефективне та й сонце не таке агресивне.

Спочатку сонячні ванни необхідно приймати у трусах та майці, а згодом майку можна вже не одягати.

У перші дні на відкритому сонці можна перебувати не більше 5-6 хвилин. Поступово тривалість сонячних ванн збільшується до 10-15 хвилин (одноразове перебування на сонці) і до 40-50 хвилин (протягом усього дня). Після сонячних ванн дитині краще спочатку побути в затінку, а потім облитися водою чи прийняти душ.

При загартуванні водою організм у 30 разів інтенсивніше втрачає тепло, аніж при загартуванні повітрям. Загартування водою починається із щоденного вмивання прохолодною водою. Температуру води через кожні три дні знижують на 1°С, доводячи її до +11°С. Дитина миє обличчя, руки, шию, груди, ноги. Влітку дуже корисним є вмивання з природних джерел.

Вмивання доцільно поєднувати з полосканням рота й горла відварами трав, що мають протизапальну дію – листя шавлії, малини, евкаліпту, квіти нагідок ромашки.

Прохолодні вмивання корисні для дітей з нормальним станом здоров’я. Дітей, які часто хворіють, необхідно підготувати до загартовуючих процедур. Першим етапом є розтирання тіла махровою рукавичкою до почервоніння шкіри. Через тиждень-два можна переходити до вологого обтирання. Рукавичку слід змочити в воді (30°С), в яку бажано додати морської чи кухонної солі (2 столові ложки на відро води). Вологою рукавичкою обтирають груди, живіт, спину, ноги. Потім дитина обтирається рушником. Кожні 5-7 днів температуру води знижують на 1°С і доводять до 15°С. В окремих випадках температуру води можна залишити на рівні 20°С. Коли дитина звикне до вологих обтирань, можна починати обмивання.

Велику радість приносить дітям купання в виносних плавальних басейнах. Однак проводити йог можна лише попередньої підготовки дітей (систематичні водні процедури).

Купати дітей можна з 2,5-3 років з огляду на індивідуальні особливості стану здоров’я, нервової системи. Починати купати дітей бажано в безвітряну погоду при температурі води не нижче 28-30°С, повітря - 26-28°С. Поступово, в міру адаптації дітей до водного середовища, їх можна купати й при більш низьких температурах води й повітря, при цьому скоротивши тривалість купання.

Купають дітей підгрупами. Тривалість купання молодших дітей – 5-8 хвилин, старших дошкільників – 10-12 хвилин.

Перебуваючи в воді, діти повинні грати, рухатися, щоб не переохолодитися.

Корисною є ходьба по вологому килимку в приміщенні, наприклад, таку процедуру можна проводити після денного сну. Поступово можна переходити до обливання ніг, тулуба. Початкова температура води під час обливання ніг – 35-32°С, кінцева - 24°С. Тривалість процедури – від 15 секунд до 1,5 хвилини – вона збільшується через кожні 2-3 дні на 5 секунд. Обливання можна проводити з лійки, під душем при температурі повітря в приміщенні +18- 20°С. Згодом обливання можна проводити надворі. Після обливання водою тіло дитини розтирають рушником, проводячи водночас масаж шкіри.

Добра профілактика респіраторних захворювань – ходіння по воді (температура 22°С). Дитини ходить по воді, не поспішаючи,потім виходить з води й швидко ходить чи бігає по теплому піску. Спершу рівень води - по кісточки, потім – до колін.

Природа дарує кожній дитині добрий запас пристосувальних механізмів, але цим безцінним дарунком ще належить вміло та грамотно скористатися.

/Files/images/мальчик с девочкой стоят.png

Правильне дихання - здорове життя

Від нашого дихання залежить наше здоров’я. Частота і глибина вдихів та видихів впливають на всі функції організму. Процес дихання нерозривно пов'язаний із кровообігом, обміном речовин та енергії в організмі, а також із важливими функціями – сном, пам’яттю, емоційним тонусом, працездатністю, фізіологічними резервами організму, його адаптивною здатністю.

Отже, дихання – основа нашого життя та здоров’я, найважливіша функція та потреба організму.

Керувати диханням не важко – треба лише навчитися виконувати спеціальні дихальні вправи. Дихальні вправи примушують працювати більшу частину легень, тим самим збільшуючи кількість кисню, що надходить у кров, а отже, запобігають розумовій та фізичній утому. Регулярне виконання таких вправ сприяє зміцненню м’язів живота, грудної клітки, поліпшенню перистальтики, кровообігу, серцевої діяльності, тощо. Крім того, під час активних дихальних рухів працю діафрагма – 1 з наймогутніших м’язів організму людини. Ритмічно здійснюючись і упускаючись у глиб черевної порожнини вона масажує печінку, кишковик, шлунок, а від так позитивно впливає на них. Передусім треба навчити дитину правильно виконувати вдих і видих під час рухів: вдих робиться крізь ніс, видих – ротом, спокійно без поштовхів, губи при цьому складені трубочкою для створення опору струменя повітря. Слід навчити дітей правильно узгоджувати дихання з рухами тулуба: під час випрямлення тулуба виконується вдих, а під час його згинання у будь – якому напрямку (уперед, в сторони, назад) – видих.

Комплекс вправ при захворюванні верхніх дихальних шляхів

(вихідне положення стоячи)

1. Ноги – на ширині плечей , руки опустити вздовж тулуба. Повільно прямі руки підняти в перед і вверх долонями в середину – вдих , опустити руки через сторони вниз – видих. Вдихати і видихати повітря тільки через ніс. Добре прогинатися у поясі та грудині. Повторити 5-6 разів.

2. Ноги поставити разом , руки опустити вздовж тулуба. Низько присісти у швидкому темпі , при сіданні прямі руки витягнути вперед, долонями вниз. При сіданні видих, при випрямляннях – вдих . Повторити 10-15 разів.

3. Ноги – на ширині плечей , руки опустити вздовж тулуба. Повільно вдихати і видихати повітря правою та лівою стороною носа. Рот обов’язково має бути закритим При виконанні одну сторону носа треба притиснути пальцем. Вдихання та видихання однією стороною носа виконувати почергово , 5 разів кожною стороною носа.

4. Ноги разом . Ніс затиснути пальцями, гучно й повільно рахувати до десяти , потім зробити глибокий вдих і повний видих через ніс, щільно стуливши рота . Повторити 5-6 разів.

5. Ноги разом , руки за голову, лікті широко розвести , голову в низ , натискаючи при цьому долонями на потилицю – вдих. Голову підняти і відхиляючи назад одночасно створити легку протидію –вдих. Не затримувати дихання (8-10 разів).

6. Ритмічна ходьба по залу. Дихання виконувати тільки через ніс. Поступово подовжувати фазу видиху (на рахунок 2 – вдихнути , на 6- видихнути, на рахунок 2 – вдихнути , на рахунок 8 – видихнути.) Повторити протягом 2-3 хвилин.

7. Сидячи на стільці, ноги витягнуті – торкаються підлоги , руки опущені вниз, підняти і потягнути зігнуті ноги , притиснувши їх до грудей, обхопити руками, спину зігнути , голову опустити – видих, повернутися у вихідне положення – вдих. Дихати через ніс (6-8).

8. Біг на місці на носках, високо піднімаючи коліна . Дихання довільне. Повторити протягом 2-3 хв.

9. Ноги поставити разом , руки опустити вниз. Повільно підняти руки вперед і розвести в сторони – вдих долоні повернути вниз , руки опустити – видих. Вдих і видих виконується тільки через ніс. Намагатися подовжувати видих . Повторити 6-8 разів.

10. Заспокійлива ходьба протягом 2-3хв.

Літній відпочинок дітей

/Files/photogallery/лето.jpg

Поради батькам

Літо прийшло! З ним ми пов’язуємо свої мрії про відпочинок, про виїзд на природу. Особливо хочеться порадувати літнім відпочинком дітей. Прагнення батьків оздоровити своїх дітей — ма­буть, сьогодні єдина сила, яка здатна це реалізувати.

Отже, літнє оздоровлення дітей — справа батьків.

Шановні, татусі та мами, даємо вам деякі поради щодо організації ігрової діяльності з малечею.

Виберіть найцікавіше і ваша дитина отримає велику користь.

Влітку сім’ї часто бувають «на приhоді». Природа буває різною. Наприклад, дача — це справжня природа.

«Пікнік» — от як це називається, коли вся родина на природу їде. Збираються на цю поїздку всі дружньо. Діти іграшки збирають, тато — спортивне й похідне спорядження, а мама — великий рюкзак з продуктами.

Отже, виїжджаючи на дачу, викорис­тайте час з користю.

На природі можна навчити:

• самостійності;

• нічого не боятися;

• плавати, бігати, стрибати;

• багаття розпалювати (тих дітей, що доросліші),

• розширювати знання про рослин, тварин, природні явища;

•отримувати емоційне задоволення.

Найчастіше на пікніку збираються різновікові компанії. Тому нехай у вас у запасі буде декілька таких ігор, які всім цікаві і зрозумілі.

«Весела естафета»

Етап перший.

Мами й тата виборюють дистанцію і показують дітям спосіб пересування. Способів безліч: як пінгвін, як конячка, задки, боком, рачки, верхом на паличці, стрибаючи з м’ячиком, затиснутим між колінами.

Етап другий.

Дорослий тримає дитину за ноги, а вона виборює дистанцію на руках.

Етап третій.

Вибороти дистанцію з шишкою на голові (або яким-небудь іншим предметом).

Етап четвертий.

У цьому конкурсі беруть участь всі члени родини: тато, мама і дитина. Мама з татом зчіплюють руки так, щоб вийшов «стілець». На цей «стілець» всідається малюк і змагання розпочинаються. Кожна родина добігає до домовленого дерева, оббігає його і повертається.

Якщо ви в сосновому лісі, то можна вибирати ігри з шишками.

«У кого більше шишок?»

Зібрати шишки. У кого більше, той і переможець.

«Влучний стрілець»

Відзначте лінію, від якої буде вести­ся стрільба. Поставте на невеликій відстані відро або капелюх, і нехай діти вправляються в метанні, закидаючи туди шишки.

«Скільки шишок, відгадай»

Побігали, пострибали, тепер час відпочити, посидіти біля багаття і пограти в спокійні ігри. Покладіть кілька шишок у непрозорий пакет або мішечок і запропонуйте малятам відгадати, скільки їх там, підказуючи словами «більше» та «менше».

Не забудьте взяти з собою м'яч! В які ігри можна грати із м’ячем? Волейбол, футбол, баскетбол... А ще?

«Швидкий м'яч»

Усі великі та маленькі гравці стають у коло і починають передавати по колу м’яч. Поступово темп гри зростає. Якщо хто-небудь із гравців м’яч упус­тив, він залишає гру і виходить з кола. Виграє той, хто залишився останнім.

«Дожени»

Всі гравці стають у коло. Два, які сто­ять один навпроти одного, тримають у руках по м’ячу. За командою гравці починають пере­давати м’яч по колу в одному напрямку, намагаючись, щоб один м’яч наздогнав інший. Той, у кого виявиться два м’ячі, отримує штрафний бал.

"Біля багаття"

Діти з задоволенням допоможуть татам розпалити багаття. Попросіть їх зібрати хмиз і дрова. Покажіть, як правильно розпалювати багаття. Тут можна співати улюблені пісні, відгадувати загадки або грати в ігри зі словами.

"На пляжі"

Це ігри з водою та піском. Найблагодатніша пора для цих ігор — літо. З піском так цікаво гратися! Кожен малюк з задоволенням будує, пересипає, ліпить. Дитина, якій 1,5—2 роки, ще не може по-справжньому ліпити пасочки, тому сідайте в пісок — і ліпіть самі. Малюк буде бачити, як дорослі це роблять, і намагатиметься наслідувати. Покажіть маляті: ось сухий пісок, ось — мокрий. Сухий можна пересипати, а з мокрого робити будівлі. На прогулянку беріть кілька відер різного розміру. Розповідайте маляті: «У велике відро поміститься багато піску, а в маленьке — мало».

Отже, чим зайнятися на піщаному березі?

Можна, наприклад:

• «закопувати» один одного в теплий пісок;

• ходити босоніж;

• будувати з вологого піску палаци і вежі;

• рити колодязі, тунелі;

• прокладати дороги для іграшкових автомобілів;

• робити пасочки і прикрашати їх;

• «варити суп» у відрі;

• разом з батьками робити піщані фігури;

• малювати пальцями або паличкою на вологому піску.

Пляж — це не тільки пісок, але ще й вода. Річка або море, озеро або басейн. Перш, ніж ви прочитаєте про ігри у воді, згадайте правила.

1. Увага! Увага! Не залишайте дітей у воді без нагляду!

2. Надувні іграшки і приладдя для плавання розраховані тільки на те, що дорослий перебуває поруч з дитиною.

3. Стежте, щоб малюк не перегрівся на сонці.

4 Не забувайте напувати дітлахів водою, тому що на пляжі буває дуже спекотно.

Сьогодні є безліч плавальних пристосувань для дітей. Це надувні ходунки, нарукавники, ласти, жилети.

«Водний забіг»

Бігати у воді дуже непросто. Грати краще на такій глибині, щоб во­да була тільки до щиколотки. Зазда­легідь перевірте, щоб на дні не було камінців.

«Змагання крокодильчиків»

Всі діти стають крокодилчиками, вони ходять руками по дну на мілководді (обов’язково під наглядом дорослих), наздоганяючи один одного.

«Щучки та карасики»

Мама або тато будуть щучкою, а діти — карасиками. Для рибок-малят намалюйте на пляжі будиночки-кружечки. Карасики весело граються на просторі і тут з’являється «щучка». Рибки біжать з води до своїх будиночків. Для ігор з водою можна використати гумові надувні басейни, поліетиленові ванни й тазики, поміщати в них плаваючі іграшки, пляшечки, баночки. Зробіть з дітьми кораблики, нехай гумові ляльки «вчаться» плавати, а каченята живуть на пісочній фермі біля «ставка» — вкопаного в землю тазика.

Вітаміни для дітей

/Files/photogallery/болгарія.9jpg.jpg

У літній сезон суттєво зростає вміст вітамінів і мінеральних речовин у дитячому раціоні за рахунок використання свіжих овочів, фруктів та ягід. При розробці меню на літній оздоровчий період не слід забувати і про такі продукти як зелень петрушки, кропу, щавлю, кропиви. Раннім літом корисно готувати борщ зі щавлю, омлет з кропивою. Молоде зелене бадилля буряка та моркви можна використовувати для приготування супів, борщів.

Мінеральні речовини в дитячому організмі відіграють велику роль у процесах росту і розвитку тканин, особливо кісткової системи, у регуляції багатьох фізіологічних функцій. При достатньому вмісті мінеральних речовин у раціоні їжа засвоюється краще. Особливе значення має вміст у дитячому раціоні солей кальцію, фосфору та заліза. Солі кальцію і фосфору є головною складовою частиною кісткової системи людини. Ці мінеральні речовини містяться в молочних продуктах, м'ясі, рибі, яйцях, вівсяній крупі, овочах. Солі заліза беруть участь у кровотворенні. Магній — у формуванні ферментних систем, вуглеводному і фосфорному обмінах, фтор — в утворенні зубів. Натрій і калій нормалізують водно-сольовий обмін. Йод сприяє нормальному функціонуванню щитовидної залози.

Основними джерелами йоду є такі продукти: морська риба, морська капуста, яйця, зернові (крупи, особливо вівсяна), горох, кисломолочні продукти, горіхи (особливо кедрові). До найбільш багатих на кобальт продуктів відносяться: печінка (яловича), риба; овочі (морква, буряк, цибуля зелена, перець зелений та червоний); зелень (щавель, кріп, кропива); журавлина, горобина, смородина чорна; горіхи, бобові (горох, боби, квасоля). Основними джерелами вмісту марганцю є зернові та продукти їх переробки. Достатня кількість у раціоні борошняних та круп'яних продуктів і страв з них забезпечують фізіологічну потребу організму в марганцю, в той час, як надлишок в раціоні вказаних продуктів може призвести до надмірного надходження марганцю до організму, що може негативно впливати на діяльність щитовидної залози.

Достатня забезпеченість дітей вітамінами у дошкільних навчальних закладах може бути досягнута, перш за все, за рахунок забезпечення якісними продуктами харчування в належному асортименті згідно з затвердженим набором продуктів, а також за рахунок контролю за дотриманням правил кулінарної обробки продуктів та технології приготування страв з високим і стабільним вмістом вітамінів.

Раціональне складання меню для дитячого харчування в літній період передбачає широке включення до нього страв з найбільш високим та стабільним вмістом вітамінів і, в першу чергу, вітаміну С. У літній оздоровчий період це можливо за рахунок великого асортименту свіжих овочів і фруктів.

Зустрічайте літо!

Літнє оздоровлення передбачає внесення змін у режим дня дітей, а саме: максимальне перебування дітей на повітрі, відповідну вікові тривалість сну та інших видів відпочинку, достатню рухову активність. Усе це забезпечується під час організа­ції різноманітної діяльності дітей, дозвілля та розваг, прогулянок та екскурсій у природу. Основним пунктом в режимі дня є виконання щоденної ранкової гімнастики та гімнастка після сну; екскурсії, туристичні походи.

Літо - пора сонячних ванн. Адже перебування дитини на свіжому повітрі 2,5 - 3 години забезпечує організм добовою нормою вітаміну В. Найкращий час для сонячних ванн з 9 до 11 години або з 16 до 18 години. Але варто дотримуватися принципів дозованого перебування на сонці.

Водні процедури - один із оздоровчих заходів. У комплексі із повітрям і сонцем вони найефективніші. Проте у садочку до застосування всіх видів і засобів загартування варто підходити диференційовано та індивідуально, зважаючи на стан здоров'я кожної дитини, її психічні та фізичні особливості, принципи загартування тощо.

Діти чутливі до різних змін. Щоб зробити непомітним для них перехід до нових умов, необхідна чітка організація всіх режимних моментів, особлива увага до кожної дитини, турбота про її хороше самопочуття, бадьорий настрій. При виконанні режиму необхідно дотримуватись постійності основних його моментів - годин харчування, сну, ігор, занять. Це веде до вироблення динамічного стереотипу.

Літом в дітей підвищується потреба в питті. Для пиття повинна бути завжди приготована свіжа кип'ячена вода.

Для прийому їжу діти повинні сідати за стіл в спокійному стані, тоді їжа краще буде засвоюватися організмом. Перед обідом потрібно дати дітям можливість відпочити в затінку і не допускати шумних ігор і занять, особливо на сонці.

Велике значення для зміцнення здоров'я, нервової системи дітей має сон. Після сну діти почувають себе бадьорими, активними. В спекотні дні дітей слід вкривати простирадлом, в прохолодні дні - поверх простирадла накинути байкову ковдру.

Літній період справедливо розглядається як найбільш важливий для зміцнення здоров'я і фізичного розвитку дітей. В літні дні діти особливо рухливі і життєрадісні. Весь день вони проводять на повітрі. Краса природи, тепло, чисте, свіже повітря, наповнене ароматом рослин, збагачена вітамінами їжа - все це здійснює корисний вплив на дитячий організм. Рухи на просторі в зручному одязі підвищують рухову активність, що дуже важливо для фізичного розвитку дітей.

Літній період, особливо сприятливий для початку загартування дитячого організму, як у повсякденному житті, так і спеціально організованого (повітряні, сонячні ванни, водні процедури, дозований біг, ходіння босоніж тощо), впровадження нових лікувально-профілактичних заходів. Повітряні ванни особливо ефективні, якщо вони проводяться в русі. Щоб діти не втомилися вправи великої рухливості повинні чергуватись із спокійними.

Сонячні ванни проводяться тільки під наглядом лікаря. Голова дитини повинна бути закрита хустинкою або панамою

Але слід не забувати, що влітку збільшується ризик: перегрівання, сонячних опіків, зниження апетиту в спекотні дні, небезпека шлунково-кишкових захворювань, травм.

Завдання дорослих - в повній мірі використовувати, сприятливі для зміцнення здоров'я і фізичного розвитку дітей, умови і застерегти вихованців від можливих небезпек. Ці завдання успішно вирішуються спільними зусиллями педагогічного, медичного і обслуговуючого персоналу.

Підбираємо спортивну секцію для дитини

Підбираємо спортивну секцію для дитини

Літо добігає кінця. Саме час подумати над тим, як організувати дозвілля для дитини. Певна річ, усім дітям без виключення корисна фізкультура, але чи варто тягнути чадо у басейн або віддавати на карате? Давайте розберемося, як краще фізично навантажувати дитину і в якому віці які види спорту будуть кращі для дитини.
Будь-яка людина краще себе почуває і виглядає, якщо її м’язи і органи споживають більше кисню. Чим вища фізична активність, тим більше насичуються киснем м’язи.
Фахівці довели: людина втрачає фізичну силу, оскільки гинуть нервові клітини. Правильним буде і зворотне твердження. Наше тіло складається на 40% із м’язів, і кожен з них дає інформацію в головний мозок. Якщо людина займається фізкультурою, то клітини її головного мозку постійно в роботі: скорочуються м’язи – розвивається головний мозок. Саме тому така важлива фізична активність для дітей.

Від двох до чотирьох

У віці від двох до чотирьох років краще всього віддати дитину займатися гімнастикою. У ранньому віці діти на уроках гімнастики в основному освоюють загальнорозвиваючі вправи, а також грають в рухливі ігри. Подібні заняття в ранньому віці дозволяють розвинути у дитини хорошу пам’ять, позбавляють її від нерішучості, виховують самостійність, привчають до акуратності і ввічливого спілкування з дорослими людьми, особливо з педагогами. Але все таки рекомендується спершу спортивна гімнастика, а вже потім – наступні секції.

Від чотирьох до десяти

Для дівчаток чотирьох років оптимальний варіант – секції художньої гімнастики, синхронного плавання, фігурного катання, танців або балетна школа. Заняття в таких гуртках сприяють розвитку творчого мислення, формують фігуру майбутніх красунь, піднімають самооцінку. Будь-яка дівчинка, що робить перевороти і стійку на руках чи вміє сідати на шпагат, викликає захоплення оточуючих, привертає увагу і є прикладом для інших.
Хлопчиків у віці 4-5 років після спортивної гімнастики краще віддати в секцію плавання, танців, єдиноборств чи командних ігор. Такі види спорту виховують в майбутніх чоловіках вольові якості, відповідальність, концентрацію уваги і тактовність. Часто діти відвідують декілька секцій, але згодом доцільно вибрати одну-дві.
Діти старші 8-10 років, як показує практика, продовжують заняття у вибраних секціях.

Важливо

Успіх та повноцінний розвиток дитини залежать від задоволення і інтересу до занять. Тому, перш ніж віддати сина, приміром, в секцію хокею, щоб повторити шлях його батька, запитайте своє дорогоцінне чадо, а що саме хочеться йому. У такому випадку ви опинитеся не тільки самою близькою і рідною людиною для майбутнього маленького генія, але і станете його головним союзником, партнером і кращим другом по життю!

СВОЄ ЖИТТЯ Й ЗДОРОВ'Я ЗМАЛКУ БЕРЕЖИ

(фізкультурна розвага для старших дошкільників)

Мета: вчити дітей самостійно вирізняти основні небезпечні чинники довкілля; сприяти засвоєнню правил безпечного перебування вдома, на вулиці, в лісі. Вчити дітей правилам дорожнього руху, закріпити знання про основні причини виникнення пожеж; закріпити правила пожежної безпеки, та правила поведінки на дорозі. Розвивати спритність, координацію рухів, увагу під час виконання завдань, закріпити навики кидання мішечків з піском, пролізання під дугу. Розвиток зорових, рухових, слухових функцій, злагодженості рухів, простежуючи рухів очей. Виховувати навички безпечної поведінки в довкіллі, впевненість у власних силах.

Обладнання: лава, мішечки з піском, відеречка, багаття, костюми Карлсона, баби Яги, міліціонера, світлофора.

Хід розваги

Ведуча: Доброго здоров’я! Доброго вам дня!

Хай вам ясне сонце світить у вікно щодня,

Хай сміється щиро небо і дивує світ,

А земля нехай дарує вам барвистий світ.

Бо здоров’я в світі головне.

А здорових і веселих щастя не мине!

Ведуча: Сьогодні ми з вами, мої любі малята, проведемо фізкультурну розвагу і поговоримо про правила безпеки на дорозі, правила поводження з вогнем та ін. Наш дитячий садок та будинки в яких ви живете, знаходяться поруч з вулицею. І якщо ми уважно прислухаємось, то почуємо гудіння автомобілів. Іноді вони мчать на великій швидкості. Вам доводилось часто переходити вулицю: зранку ви поспішаєте до дитячого садка, а ввечері повертаєтесь додому. Щоб спокійно переходити вулицю, потрібно знати правила дорожнього руху.

Правила руху в нашій країн

Для пішоходів усюди єдині.

Знати добре їх всі повинні:

І дівчатка і хлоп’ятка,

І зайчата й кошенята,

А також дорослі люди…

От тоді порядок буде.

До залу заходять Державтоінспектор та Світлофор.

Світлофор: Дотримуйтесь правил безпеки.

На вулицях і шляхах!

Пішоходи, водії, будьте уважні!

Хто порушує правила строгі,

Тим стають небезпечні дороги!

Ведуча: Як бачите в нашому місті все спокійно, інспектор в доброму гуморі.

Ой а це хто такий?

До зали вбігає Баба Яга на мітлі.

Потім у залі з’являється Карлсон

Карлосон: Привіт , Бабуню!

Баба Яга: А, це ти, Карлсон!

Карлсон: Так, це я, Бабуся Ягуся! За мною женуться.

Баба Яга: Кому на цей раз ти потрібний?

Карлосон: Інспектору.

Баба Яга: А чому не на пропелері?

Карлосон: Та, розумієш, поламався.

Потрібно перемонтувати,

Нові батарейки придбати.

(Бігає не знає, де сховатися)

Ну, Бабусю, придумай щось, благаю.

Баба Яга: Набридло чаклувати,

Слова нікому сказати.

Добре, Карлсон, тобі я поможу,

Бо з тобою я дружу.

Карлосон: Та годі тобі вже, швиденько чаклуй, а то мене спіймають.

Баба Яга: Ось тобі моя мітла,

Мчить вона, немов стріла.

Ти на неї зверху сядь,

Над лісами будеш літать…

Карлсон: Ну ти даєш Бабусю, а кажеш, що на пенсії.

До Карлсона підходить Інспектор.

Інспектор: Доброго дня! Гей, громадянко!

Баба Яга: Здається, і мене хтось помітив! Здравіяжелаю!

(Посміхається до інспектора, обіймає його)

Інспектор: Ви тут Карлсона не зустрічали?

Баба Яга: Нікакнєт, не відала.

Інспектор: Зізнайся, Бабусю, а то зараз же пройдемо у відділок.

Баба Яга: А що я? Я нічого. Я вам все скажу.

Баба Яга: Я йому позичила свій автомобіль.

Інспектор: Якої марки?

Баба Яга: Марка «Мітла березова», не минуло й чотириста їй. Мітлу змайстрував сам Кощій!

Інспектор: Так зрозуміло. Говорить у рацію: Увага всім постам ДАІ! Порушник правил руху Карлсон зник у невідомому напрямку на мітлі. Негайно затримати Карлсона, пояснити йому правила руху, відібрати транспортний засіб! Звертається до Баби Яги:

А вам, Бабусю, теж, я бачу потрібна профілактика. (Погрожує пальцем)

Баба Яга: Ні, ні, не потрібна! Я все зрозуміла, я більше так не буду. А можна мені з вами залишитись і вивчити всі правила?

Інспектор: Ну що, діти, пробачимо її?

Діти: Так.

Ведуча: Світлофор триокий сяє,

Розпочати дозволяє.

Світлофор: Друзі конкурс починайте ,

І про все розповідайте!

Ведуча: Сонячний промінь глянув у віконце –

Ми посміхаємось радісно сонцю.

Зробимо конкурс веселий і жвавий –

Плескайте нам, будьте ласкаві.

Ведуча: Сьогодні на нашій розвазі будуть змагатися дві команди, вони покажуть нам свої знання. Отож, зустрічайте команду «Чомучки» та команду«Знавці».

Під музику учасники команд шикуються і вітають один одного.

«Знавці»: Суперникам «Чомучкам» палкий від нас привіт!

Бажаєм показати свої знання як слід.

«Чомучки»: Готувались ви завзято до цього змагання,

Тож просим показати всі ваші старання!

Ведуча: А щоб змагання були чесними –

Оберемо журі почесне.

Ведуча представляє журі конкурсу.

1 Змагання: «Склади світлофор»

Завдання: Викласти правильно сигнали світлофора

Баба Яга: Ой які розумні, наші діти.Все виконали правильно.А зараз я перевірю, які ви рухливі?

Гра з вболівальниками «Сигнали світлофора»

Завдання: Діяти за сигналом: червоний колір – сидіти тихо, жовтий – плескати в долоні, зелений – тупати ногами.

Ведуча: Ми переконались які в нас розумні діти і уважні діти, а зараз оголошується розминка «Дорожня вікторина».

Ведуча ставить командам запитання. Треба відповісти швидко без помилок.

- Ліхтар, який регулює рух? (Світлофор)

- Чи можна починати рух на жовте світло? (Ні слід приготуватись)

- Людина, що йде пішки? (Пішохід)

- Як потрібно обходити автобус? (Позаду)

- Предмет, що означає місце для переходу вулиці? (Знак)

Ведуча: Молодці, на всі запитання відповіли.Оголошую 2 змагання:

2 змагання: «Швидка дорога»

Ведуча: Десь поділась наша Бабця, куди ж вона пішла? Напевно в гості до киці Мури забрела.

Баба Яга: Десь у полі, біля лісу,

Хатка з дерева стоїть.

Живе там пані Кішка,

І любить друзів зустрічати. (Стукає в двері)

Кішка: Ой, чекайте, зараз-зараз,

Вам відкрию двері.

Запрошу до себе в гості,

На смачну вечерю.

Баба Яга: Ой, кицюня, здрастуй, люба!

Дуже рада тебе бачить.

Яка в тебе хатка, дай полюбуватись.

Кішка: Дорогенька, ти заходь.Будемо пиріжки ліпити, піч топити.

Баба Яга: Це я вмію, що тут вміти?

Чиркнув сірником – горить.

Головне тут знати от що:

Як його гасить?

Баба Яга намагається запалити вогонь

Кішка: Ой біда, біда, біда!

Баба Яга: Ой Рятуйте, пожежа в лісі, треба викликати на допомогу!

Баба Яга: Слухайте, слухайте! Це 101?

У лісі пожежа, нам страшно усім!

Ведуча: З сірниками гратися не можна. Давайте, діти, допоможемо пожежникам.

3 змагання: «Загаси вогонь»

Ведуча: Молодці, діти, ви працювали дружно, спритно, і тому швидко загасили вогонь.

Дівчаткам і хлоп’яткам,

Треба дуже добре знати:

Сірники не для забави,

З ними нам не можна грати.

Ведуча: Час настав нам відпочити і в гру пограти: «Так чи ні».

Гра «Так, чи ні»

Завдання: Дати відповідь на запитання «Так», або «Ні»

1. Ви граєтесь сірниками…

2. До пожежників дзвонити 101…

3. Люди, які гасять пожежу, називаються «міліціонерами»…

4. Після відпочинку в лісі треба загасити вогнище…

Ведуча: Отже, запам’ятайте діти: «Не можна гратися з сірниками. Сірники – це не іграшка для дітей».

Ведуча: Настав час для заключного командного змагання:

4 змагання: «Які ми спритні»

Ведуча: Ось і завершились наші змагання. Слово надається журі.

Команди нагороджуються медалями та подарунками

Ведуча: Любіть себе та інших поважайте,

Своє життя й здоров’я бережіть.

І поведінку гарну обирайте,

Якщо бажаєте до старості дожить!

Тож зупиніться, поміркуйте, друзі,

Чи варто нам на жертви такі йти?

А чи не варто у дитячім крузі,

Вивчати правила, щоб біди обійти?

Чи не хворіє ваша дитина на плоскостопість?

/Files/photogallery/стопа.jpg

На жаль, вже у малюків віком трьох - чотирьох років лікарі досить часто знаходять плоскостопість. Не всі батьки сприймають такий діагноз всерйоз. І це неправильне ставлення. Адже, від стопи залежить, яка хода буде у дитини в майбутньому, яким буде навантаження на хребет, як будуть працювати внутрішні органи.

Звичайно, дуже складно визначити, чи все в порядку зі стопами карапуза особливо, якщо він тільки вчитися ходити. Вас має насторожити, якщо за своїм віком дитина вже повинна ходити, але ніяк не хоче цього робити: постійно проситься на руки і, як і раніше любить сидіти в колясці. Наприклад, вам здається, що ваш малюк лінується ходити. Але, насправді, адже цілком можливо, що йому просто боляче це робити, от він і вередує З часом малюк починає уникати піших прогулянок, так, як вони викликають у нього неприємні і болючі асоціації .

У середньому стопа формується до 16 - річного віку. Саме тому, якщо в ранньому віці (з 3 років) у малюка діагностували плоскостопість, у вас ще є шанс все виправити. Негайно ведіть своє чадо до грамотного ортопеда і починайте лікування .

Так звідки ж береться плоскостопість? Причинами виникнення цієї неприємної недуги можуть бути перенесений в ранньому віці рахіт, травми гомілковостопного суглоба та ін.

Надзвичайно важливо, щоб перші свої кроки дитина робила у взутті з жорстким фіксованим задником. М'які пінетки або чешки тут не підійдуть.

Ще один фактор ризику - надмірна вага з дитинства. За статистикою, саме повні малюки набагато частіше стикаються з проблемою плоскостопості.

Але все-таки, як у домашніх умовах визначити, чи все в порядку зі стопами крихти і чи потрібно звертатися до фахівців ? Відповіді на ці питання ви зможете дізнатися, звернувши увагу на взуття карапуза. Якщо, наприклад , черевики скошені по внутрішній стороні підошви або каблука, це означає, що п'яткова кістка вашого чада розташована з нахилом, а не прямо, як належить. Це - явна ознака плоскостопості. І, крім хорошого, правильного взуття вам необхідно працювати зі стопою маляти, причому, - щодня.

Почніть з ходьби босоніж. Нехай дитина ходить босоніж по кімнаті, по траві на дачі, по піску і гальці на морі і т.д. Таким чином, стопи будуть прекрасно масажуватися, що забезпечить тренування м'язів, які підтримують склепіння стопи.

Також, пограйте з малюком: нехай він покаже, як ходить ведмедик - на зовнішній стороні стопи, як крадеться лисичка - на пальчиках, як тупає слон - на п'ятах.

Ще ви можете запропонувати дитині зібрати по черзі пальцями обох ніг розсипані по підлозі дрібні предмети, а потім намалювати стопами кола, ромби, квадрати і т.п. Такі вправи чудово допомагають у розвитку стопи і тренуванні всіх її м'язів.

ПАЛЬЧИКОВІ ІГРИ, ВПРАВИ І КОРИСНІ Й ЦІКАВІ

/Files/images/руки.jpg

Дуже важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикові ігри. Ігри ці дуже емоційні, захоплюючі. Вони сприяють розвиткові мовлення, творчої діяльності. Пальчикові ігри ніби відображають навколишній світ, явища природи, предмети, тварин, людей, їхню діяльність. У ході пальчикових ігор діти, повторюючи рухи дорослих, активізують дрібну моторику рук. Тим самим виробляється жвавість, уміння керувати своїми рухами, концентрувати увагу на одному виді діяльності.

Пальчикові ігри — це інсценування яких-небудь римованих історій, казок з допомогою пальців. Багато ігор вимагають участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях «праворуч», «ліворуч», «угору», «вниз» тощо.

Пропонуючи малюку пальчикову гру, важливо відразу створити її настрій, правильно вимовляти кожен звук, продумати вci рухи заздалегідь i поступово її повторювати. Особливу paдicть приносить дитині ситуація, коли вci члени сім’ї разом відтворюють пальчикову гру. Спочатку вона може тільки спостерігати за тим, як батьки граються у пальчикову гру і поступово сама включиться в процес окремими звуками та рухами.

Важливо, щоб вiдповiдна пальчикова гра повторювалась упродовж певного проміжку часу. Потім на зміну приходить нова пальчикова гра, пов’язана з певною подією, святом, періодом року. Можна виділити певний час для пальчикової гри.

У різних народів пальчикові ігри були поширені здавна. У Китаї поширені вправи з кам'яними і металевими кульками. Регулярні заняття з ними покращують пам’ять, діяльність серцево-судинної і травної систем, усувають емоційну напругу, розвивають координацію рухів, силу і спритність рук, підтримують життєвий тонус.

А в Японії широко використовуються вправи для долонь і пальців з волоськими горіхами. Прекрасний ефект дає перекочування між долонями шестигранного олівця.

Про пальчикові ігри можна говорити як про чудову універсальну, дидактичну і розвиваючу методику. Методика і сенс даних ігор полягає в тому, що нервові закінчення рук впливають на мозок дитини і мозкова діяльність активізується. Пальчикові ігри - хороші помічники для того, щоб підготувати руку дитини до письма, розвивати координацію. А для того щоб паралельно розвивалася і мова, можна використовувати для таких ігор невеликі віршики, лічилки, пісеньки.

Завдяки пальчиковим іграм дитина отримує різноманітні сенсорні враження, у неї розвивається уважність і здатність зосереджуватися. Такі ігри формують добрі взаємини між дорослим і дитиною.

Чоловічок

Варіант 1

Маленькі ніжки крокують по доріжці! Топ-топ-топ-топ.

Вказівний і середній пальці витягнути і опустити вниз, безіменний і мізинець притиснути до долоні великим пальцем.

Вказівний і середній пальці пересувати по поверхні столу, імітуючи рухи ніг. Вправа виконується спочатку однією рукою, потім -. інший. Після цього - двома одночасно. Треба стежити за тим, щоб вказівний і середній пальці при виконанні сильно не згиналися.

Варіант2

Початкове положення (див. варіант I). Тільки тепер чоловічок «йде», високо піднімаючи «ноги» (вказівний і середній пальці), потім стоїть на одній «нозі» (спирається на середній палець, а вказівний підтягує вгору) , потім міняє положення - «ніг» - спирається на вказівний палець, а середній "підтягує вгору. Вправа виконується кожною рукою по черзі, потім - двома руками одночасно.

Ось чоловічок йде по доріжці.

І високо піднімає він ніжки.

На одній нозі стоїть і по боках дивиться.

На іншу ногу встав, похитався і впав.

Моя родина

Підняти руку долонею до себе і відповідно з текстом вірша у певній послідовності пригинати пальці, починаючи з безіменного, потім мізинець, вказівний палець, середній і великий.

Перший пальчик - наш дiдycь,

Другий пальчик - то бабуся,

Третій пальчик - наш татусь, А четвертий - то матуся, А мізинчик - наш малюк, Biн сховався тут. Задрімав мізинчик трішки, Безіменний - стриб у ліжко, А середній там лежить, Вказівний давно вже спить. Вранці вci вони схопились враз - В дитсадочок бігти час. (По черзі загинаємо пальчики до долоні. Потім великим пальцем торкаємося всіх інших - „будимо". Розкриваємо всі пальці „враз").

Миємо ручки

1. «Миємо ручки». Ритмічно потирати долоні, імітуючи миття рук.

Водичка, водичка, будем мати чисті ручки

2. «Струшуємо водичку з рук». Пальці стиснути в кулачок, потім випрямити пальчики і потрясти, як би струшуючи водичку.

Бризки - вправо, бризки - вліво!

Мокрим стало наше тіло!

Гроза

Краплі перші впали, (Злегка постукати двома пальцями кожної руки по столу)

Павуків перелякали. (Внутрішня сторона долоні опущена вниз; пальці злегка зігнути і, перебираючи ними,показати, як розбігаються павуки)

Дощик стукотить сильніше, (Постукати по столу всіма пальцями обох рук)

Пташки розлетілися хуткіше (Схрестивши руки, долоні з'єднати тильною стороною; махати пальцями, стислими разом).

Дощ полив як з відра, (Сильніше постукати по столу всіма пальцями обох рук)

Розбіглася дітвора. (Вказівний і середній пальці обох рук бігають по столу, зображуючи чоловічків; інші пальці притиснуті до долоні).

В небі блискавка блискає, (Намалюйте пальцем у повітрі блискавку)

Грім все небо крає. (Барабанити кулаками, а потім поплескати в долоні)

Ну а потім з хмари сонце (Підняти обидві руки вгору з розімкненими пальцями)

Знову подивиться нам у віконце!

Черепашка

(Рука стиснута в кулак. Великий палець зверху)

Моя черепашка в коробці живе, (Рука лежить на іншій долоні (або на долоні партнера по грі).

Купається в ванні, (Хвилеподібні рух кулаком в повітрі).

По столу повзе. ("Черепашка" повзе по іншій руці (своєї або партнера по грі).

Її на долоньці я буду носити, (Руки повертаються у вихідне положення.)

Вона не захоче мене вкусити (Негативний жест головою.)

Веселка

Гляньте: веселка над нами, (Намалювати рукою над головою півколо (маховий рух)

Над деревами, (Руки підняти вгору, пальці розімкнуті.)

Будинками, (Руки складені над головою дахом.)

І над морем, над хвилею, (Намалювати хвилю рукою.)

І трошки наді мною. (Доторкнутися до голови.)

Хованки

У хованки пальці грали

І голівки заховали.

Оце так, оце так. .

І голівки заховали.

Ритмічно згинати і розгинати пальці. Ускладнення: почергове згинання пальчиків на обох руках.

Пальчик-хлопчик

— Пальчик-хлопчик, де бродив?

— З цим братиком в ліс ходив,

З цим братиком борщ варив,

З цим братиком снідав,

З цим братиком співав.

Під час промовляння показати великі пальці на обох руках. Потім по черзі з'єднувати їх з рештою пальців.

Вулик

Ось маленький вулик, де бджоли сховалися.

Ніхто їх не побачить.

Ось вони показалися з вулика.

Одна, дві, три, чотири, п'ять!

З-з-з-з-з!

Пальці стиснути в кулак, потім відгинати їх поодинці. На останній рядок різко підняти руки вгору з розчепіреними пальчиками — бджоли відлетіли.

Капуста

Ми капусту рубимо, рубимо,

Ми капусту солимо, солимо,

Ми капусту тремо, тремо,

Ми капусту чавимо, чавимо.

Рухи прямими долонями вгору-вниз, почергове погладжування подушечок пальців, потерти кулачок об кулачок. Стискати і розтискати кулачки.

Човник

Дві долоньки притисну

І по морю попливу.

Пливи, човнику мій.

У порту не стій

Я вітрила підійму,

Синім морем попливу.

По хвилях бурхливих

До рибок красивих

Промовляючи перші рядки, дві долоні з'єднати човником і виконувати хвилеподібні рухи руками. На слова "вітрила підійму"підняти випрямлені долоні вгору. Потім імітувати рухи хвиль і рибок.

Рибки

Рибки граються, сміються

У чистенькому ставку.

То зійдуться, розійдуться

То зариються в піску.

Імітувати руками рухи рибок відповідно до тексту.

Доброго ранку!

Доброго ранку, сонце привітне!

Доброго ранку, небо блакитне!

Доброго ранку, у небі пташки!

Доброго ранку, тобі і мені!

Пальці правої руки по черзі «вітаються» з пальцями лівої руки, торкаючись один одного кінчиками.

Хрущ

Я малий веселий хрущ,

Мене знає кожен кущ.

Маю я красиві вуса

І нічого не боюся!

Стиснути кулачок. Вказівний палець і мізинець розвести в різні боки, це «вуса». Під час читання вірша «ворушити вусами».

Віяло

В літню спеку віяло

Вітерцем повіяло.

З нами вітерець погрався –

І у віяло сховався.

Зображати руками віяло, потім сховати пальці в кулачок.

На роботу

Старший встав - не лінувався. Вказівний за ним піднявся - Розбудив сусід його. Той - свого, а той свого. Встали вчасно вci брати - На роботу треба йти. (Стиснути пальчики в кулачок. По черзі розгинати їх, починаючи з великого. А зі словами: „Встали вчасно вci..." широко розставати nальцi).

Пташенята в гнiздi

Полетіла пташка-мати Малюкам жуків шукати. А малята не літають - Із гніздечка виглядають. (Bci пальці правої руки обхопити долонею. Утворити „гніздо". Коли ворушити пальцями правої руки, створюється враження, що у „гнiздi" живі пташенята).

Kвіткa

Сяє сонечко привітне - Kвіткa з пуп‘янки розквітне. (Пучки пальців обох рук зімкнути. Долоньки трішки круглясті, схожі на пуп‘янок. Нижні частини долонь притиснути одну до одної, а пальці широко розставити по колу i трохи вигнути. Утворюється велика квіткa, що розпустилася).

ТЕХНОЛОГІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ М. ЄФИМЕНКО

Технологія фізичного виховання спрямована на розвиток і оздоровлення дітей. Її автор, український педагог-новатор Микола Єфименко вивчав цю проблему протягом двадцяти років і має своє, відмінне від загальноприйнятого, розуміння суті фізичного виховання здорових дітей і дітей з відхиленнями в розвитку. Технологія фізичного виховання дітей М. Єфименка «Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей» розрахована на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Автор назвав її ще «тотальним ігровим методом», втіливши у цих словах своє педагогічне кредо «грати щодня, грати постійно, грати завжди».

Ґрунтується ця технологія на таких десяти професійних положеннях:

1. Йти за логікою природи (педагогіка повинна бути природною).

2. Фізичне виховання дітей повинно здійснюватися по спіралі, нове поєднуючи з відомим.

3. Педагогічний спідометр, або так звані загальнорозвивальні вправи (підбирати підготовчу частину заняття — уроку — згідно з «еволюційною гімнастикою»).

4. Поділ заняття на три частини за фізіологічною суттю.

5. Театр фізичного виховання дітей (граючи — оздоровлювати, граючи — виховувати, граючи — розвивати, граючи — навчати).

6. Позитивна, світла енергія радості і задоволення (фізичне виховання повинно заряджати дітей позитивними емоціями).

7. Руховий портрет дитини «малює» методика ігрового тестування.

8. Створи тренажери сам!

9. Здоров´я здорових вимагає профілактики та корекції.

10. Через рухи та гру — до виховання Людини майбутнього.

У системі фізичного виховання дітей Єфименко виокремлює такі основні рухові режими: плавальний, лежачий, повзальний, сидячий, стоячий, ходьбовий, лазальний, біговий, стрибковий. Їх назви свідчать про те, яким основним рухам надають перевагу на конкретному занятті. «Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей» сповідує принцип «двох засад у педагогіці», що передбачає різні підходи до організації роботи з дівчатками та хлопчиками. Цьому питанню присвячене дослідження М. Єфименка «Еротична культура в педагогіці дошкільного дитинства (на прикладі фізичного виховання)», в якій він доводить, що у процесі фізичного виховання дітей потрібно використовувати різні заняття для хлопчиків і дівчаток. У контексті міркувань М. Єфименка йдеться про окремі заняття, на яких має домінувати виховання статевих ознак. Очевидно, є певний сенс у його твердженнях, що ігри для дівчаток і хлопчиків мають бути різними.

Так, типовими для хлопчиків можуть бути ігри «Запорозькі козаки», «Астронавти», «Юні матроси», «Рятівники», «Десантники», «Ніндзя», «Прикордонники» «Скелелази». Для дівчаток — «Бджілки», «Метелики», «Сонечко», «Із життя квітів», «Зірочки», «Рибки», «Ляльковий магазин», «Народжені морем» та ін. Значний вплив на формування статевої ідентифікації у процесі фізичного виховання має відповідне забезпечення занять — атрибути, музика, кольори, емоційне забарвлення спілкування педагога з вихованцями, його тембр голосу, тон команд.

У педагогічній технології «Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей» як форму фізичної активності дітей застосовують обґрунтований її автором горизонтальний пластичний балет («пластик-шоу»). Найважливішими в ньому є музичність, хореографічність, естетичність. У відчутті музики і музичному самовираженні М. Єфименко передбачає такі етапи:

- рухово-танцювальна наслідувальна діяльність (робити те, що робить педагог, наслідуючи його рухи);

- частково-наслідувальна рухова танцювальна діяльність (діти частково наслідують вихователя, а також імпровізують);

- вільний стиль (цілковите музичне і пластичне самовираження дітей відповідно до музичної композиції).

Слово «горизонтальний» у назві пластичного балету означає дотримання сформульованого автором технології першого принципу — «йти за логікою природи». Відповідно до нього розроблено всі пози в програмах «пластик-шоу»:

- вправи у позах лежачи на спині;

- вправи у позах лежачи на животі;

- вправи у позі на боці;

- вправи у перевертаннях із спини на живіт і навпаки;

- вправи у позі сидячи та ін.

Обов´язковою умовою програми горизонтального пластичного балету є вихідна стартова поза лежачи на спині, руки вздовж тулуба, тіло розслаблене і спокійне. Завершувати програму повинна поза стоячи на колінах, спина випрямлена і ніби витягнута доверху, руки простягнуті «до Сонця» (до Бога), пальці рук випрямлені і розведені, погляд спрямований доверху і вперед. Філософський смисл цієї пози означає радість життю, Сонцю, новому дню, природі, присутньому в кожній людині божественному началу, яке визначає гармонію Всесвіту. На кінчиках пальців рук, особливо великого пальця, розміщені входи енергетичних каналів, які єднають організм людини з Космосом. У такому положенні, стверджує педагогічна технологія, організм підзаряджається необхідною для повноцінної життєдіяльності енергією. Усі рухи у «пластик-шоу» мають бути плавними, м´якими, пластичними. Вправи виконують під відповідну музику, з використанням елементів хореографії, яка є естетичною складовою рухової активності дітей. Горизонтальний пластичний балет як новий синтетичний напрям у фізичному вихованні дітей об´єднує все позитивне, чим багаті художня гімнастика, аеробіка, балет, брейкданс, шейпінг, акробатика, музичні заняття. Він успішно замінює комплекс гімнастики пробудження. Скорочені його програми можна використовувати як фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи, фізкультурні розваги і свята.

ДИТИНА МАЄ БУТИ ЗДОРОВОЮ – ЗДОРОВ’ЯТВОРЧІ ТА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ

(консультація)

Одне з головних завдань дошкільного закладу — така організація навчально-виховного процесу, за якої не лише зберігатиметься високий рівень розумової працездатності вихованців, а й зміцнюватиметься їхнє здоров'я.

Сьогодні проблеми збереження здоров'я дітей набувають особливої актуальності, оскільки дедалі помітнішою стає тенденція до погіршення його стану.

Обсяг пізнавальної інформації, яку отримують малюки в дошкільному дитинстві, постійно зростає. Відповідно зростає і розумове навантаження. А це нерідко призводить до перевтоми, що негативно позначається на стані здоров'я дітей.

Учені світу дійшли спільної думки - здоров'я людини залежить в основному, від чотирьох чинників: системи охорони здоров'я (10 %), генетичної спадковості (20 %), стану зовнішнього середовища (20 %) та способу життя (50 %). Як бачимо, спосіб життя значною мірою впливає на стан здоров'я майбутнього покоління. Тому, щоб дитина була здоровою, дуже важливо доцільно організувати її рухову активність, сприяти позитивному настрою.

Слід пам’ятати, що вибір педагогами тієї чи іншої технології має залежати від потреб дітей, обізнаності у проблемі та професійної майстерності педагогічних і медичних працівників, а також від завдань, які планує розв’язати дошкільний навчальний заклад протягом одного чи кількох років.

Технологія – це наука про майстерність. Технологія передбачає точне виконання певного алгоритму дій, детальне визначення кінцевого результату й обов’язкове досягнення його. Добирати слід технології оптимальні щодо затрат часу, сил і засобів.

Здоров’язбереження – складний процес, забезпечення якого передбачає виконання ряду умов:

1) створення сприятливих умов розвитку, виховання і навчання дитини в дошкільному навчальному закладі: спокійне середовище, яке не пригнічує психічних процесів дитини; відсутність стресових ситуацій; адекватність вимог до дитини з боку дорослих – вихователів і батьків; прийнятний, такий, що найбільше відповідає природі дитини, темп життя;

2) оптимальна організація освітнього процесу відповідно до гігієнічних норм, індивідуальних, вікових і статевих особливостей дітей;

3) повноцінний та раціонально організований руховий режим.

Для дітей раннього віку рухова активність має становити до 3 годин; для молодших дошкільників – 3-4 години; для старших дошкільників – 4-5 годин на день.

Здоров’язбережувальні технології передбачають створення комплексних умов виховання та навчання, які дають змогу формувати високий рівень здоров'я дітей, прищеплювати їм навички здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку. Такі технології потребують створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, системного підходу до формування в дітей ціннісного ставлення до власного здоров'я, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогами та вихованцями, самими дітьми.

У сучасній науковій літературі вживається також термін «технології навчання здоров’я». Ці технології спрямовані на навчання дітей основ гігієни, елементів статевого виховання, профілактику травматизму, формування у дошкільників життєвих навичок керування емоціями, розв’язання конфліктів тощо.

Механізм формування повноцінного фізичного здоров'я:

- санітарно-гігієнічні умови;

- засоби загартування;

- раціональне співвідношення процесів життєдіяльності, активної діяльності та відпочинку;

- усвідомлене прийняття дитиною важливості здорового способу життя. Профілактично-лікувальні технології:

- фітотерапія: полоскання ротової порожнини розчином часнику; вживання відварів, водних настоїв лікарських трав для профілактики різних захворювань; оздоровчих напоїв та чаїв із шипшини; вітамінних коктейлів з ромашки, календули, деревію, споришу;

- ароматерапія, електроаерозольна терапія: розбризкування ефірної олії шипшини, обліпихи, м’яти, меліси, лаванди; використання фітомішечків;

- вітамінотерапія.

У дошкільних закладах, де є фізкабінети, доцільно використовувати сезонні профілактичні технології (навесні та восени). Це – опромінювання носоглотки (5 - 7 сеансів), лужно-олійні інгаляції із застосуванням цілющих рослин (7 – 10 процедур), кисневі коктейлі тощо. В умовах дошкільного навчального закладу ці технології впроваджуються тільки за призначенням лікаря та за згодою батьків.

В умовах дитячого садка вихователі можуть впроваджувати різноманітні оздоровчі та профілактичні технології інноваційного та здоров'язбережувального характеру. Важливо при цьому враховувати індивідуальні особливості вихованців.

Практика показала ефективність оздоровчих технологій, а саме: арт-терапії, піскової терапії, ігрової та казкотерапії, сміхотерапії, музичної терапії, кольоротерапії тощо. Терапія означає «лікування». Але в умовах дитсадка впровадження таких технологій передбачає профілактику різних захворювань, поліпшення психоемоційного стану дошкільнят.

Кольоротерапія

Людину все життя оточують кольори. Часто вони впливають на наш настрій, самопочуття.

Діти дуже чутливі до кольорів. Ще в утробі матері немовля позитивно сприймає червоно-рожеве оточення, в якому перебуває. А споглядання кольорів веселки сприяє вбиранню енергії Сонця, гармонізації почуттів та думок.

Яскраві кольори радують, приваблюють дошкільнят. Вони не дратують, а навпаки, заспокоюють їх, дають можливість почуватися комфортно. Здавна відомо, що колір може навіть лікувати. На цьому явищі базується такий оздоровчий напрямок, як кольоротерапія.

Зелений колір: помічний при перевтомі та головному болі, заспокоює нервову систему.

Червоний колір: ніби випромінює тепло, активізує сили організму та навіть лікує застуду. Цей колір стимулює серцеву діяльність, активізує обмін речовин. Але з ним треба бути обережним: тривала його дія може призвести до перевтоми та роздратування.

Жовтий колір: радості та оптимізму. Сприяє зміцненню нервової системи та зору. Якщо довго дивитися на жовтий колір, то швидше відійдуть погані думки, поліпшиться настрій.

Оранжевий колір: корисний при порушеннях шлунково-кишкового тракту, стимулює роботу щитовидної залози, підвищує апетит.

Голубий колір: знімає стрес і нервове напруження, заспокійливо діє на організм, знижує артеріальний тиск.

Синій колір: ефективний у боротьбі зі стресом. Кажуть: якщо довго дивитися на синє, минає біль. Цей колір також заспокійливо діє на очі.

Фіолетовий і бузковий: за характером впливу подібні до синього та голубого. Це кольори благородства. Нестача цього кольору може спричинити депресію, тож коли інколи дитина віддає перевагу фіолетовому і бузковому, це може бути сигналом про душевний дискомфорт.

Те, які кольори ми обираємо, а яких уникаємо, з якими асоціюємо певні почуття, емоції, характеризує нас самих. Колір має хвильову енергетичну природу, а отже, ми його відчуваємо найчастіше навіть несвідомо. Нерідко сліпі люди, відчуття яких більш загострені, здатні розрізняти кольори на дотик. На наш мозок щодня впливають енергії різних кольорів. Від кольору стін кімнати, наприклад, може залежати настрій, апетит, зосередженість, натхнення, бажання чи небажання перебувати в цьому приміщенні. Те саме можна сказати і про колірну гаму нашого одягу та одягу людей, які нас оточують.

У практичній роботі з дошкільнятами умовно можна виділити три рівні використання кольоротерапії:

1. організаційні можливості кольору (система освітлення та колірне оформлення інтер'єрів приміщень дитсадка, кольорове обладнання);

2. педагогічні можливості кольору (навчання, розвиток,виховання);

3. реабілітаційні можливості кольору (оздоровлення, лікування, психологічний колорит).

Арт-терапія

Терапія мистецтвом виникла в 30-ті роки на теоретичній основі психоаналізу. Згідно з психоаналітичною теорією художнє мистецтво — один з видів сублімації, коли фантазії людини, її внутрішнє Я можуть бути виражені у візуальній формі за допомогою малювання.

Арт-терапія - лікування мистецтвом. Відносно новий метод психотерапії, який досить широко використовується і в роботі з дошкільнятами. Арт-терапія поєднує використання різних видів образотворчості: малюнка, живопису, монотипії, мозаїки, колажу, ліплення масок тощо.

Ще древні мудреці вважали, що мистецтво і творчість лікують душу і тіло.

Переваги арт-терапії:

1. Арт-терапія не має обмежень у використанні, оскільки не вимагає наявності особливих здібностей до образотворчої діяльності чи художніх навичок, тож підходить кожному.

2. Як засіб невербального спілкування вона особливо цінна для тих, кому важко передати свої переживання словами.

3. Арт-терапія як засіб вільного самовираження та самопізнання передбачає атмосферу довіри, високої толерантності, уваги до внутрішнього світу людини.

4. Дає значний позитивний емоційний заряд, формує активну життєву позицію, впевненість у своїх силах.

Пісочна терапія

Пісок і вода — найулюбленіші матеріали для ігор і занять дітей. Пісок «поглинає» негативну енергію, «очищає» енергетику людини, стабілізує її емоційний стан.

Перші знайомства малюків відбуваються у пісочниці. Заняття та ігри з піском підносять настрій, викликають емоції радості, спонукають до діяльності. У процесі ігор з піском діти стають більш упевненими та здатними долати труднощі; у них розвиваються тактильно-кінестетична чутливість і дрібна моторика рук. Тактильно-кінестетичні відчуття — це відчуття, які ми отримуємо через рецептори на шкірі. Вони тісно пов'язані з розумовими операціями, з їх допомогою ми пізнаємо світ.

Запропонуймо малюкам зробити на піску відбитки кисті руки внутрішнім і зовнішнім боком. Нехай діти затримають руки на піску, злегка притиснувши їх і прислухаються до своїх відчуттів. Дорослий розпочинає цю гру, розповідаючи про свої відчуття: «Мені приємно. Я відчуваю прохолоду піску. Коли я ворушу руками, мої пальці й долоні відчувають кожну піщинку. А що відчуваєте ви?». Діти по черзі діляться своїми відчуттями та враженнями.

Можна запропонувати дошкільнятам:

1. «походити» долоньками по піску, залишаючи свої сліди;

2. виконати долоньками і ребром долонь зигзагоподібні та колові рухи;

3. складеними пальцями зобразити на піску сліди загадкових, казкових птахів, тварин (фантазуємо);

4. створити відбитками долонь, кулачків різноманітні малюнки (квіти, дерева, травичка, сонечко, дощ).

Танцювально-рухова терапія

Танець — один з видів рухової терапії, який, зокрема, дає дитині також можливість самовиражатися, самореалізовуватися, передавати свої емоції та почуття.

Використання музичних творів поглиблює емоційне сприйняття, вивільнює почуття, що дістає своє вираження в русі, а це, у свою чергу, сприяє особистісному розвитку та самореалізації, кращому розумінню власного «Я».

Виразні рухи людини — обов'язковий компонент емоцій. Немає такої емоції або переживання, які б не передавалися в рухах, і не лише в міміці, а й у жестах рук, рухах ніг, голови, тулуба, напруженні або розслабленні мускулатури, характері й темпі дихання тощо. Через виразні рухи людина може усвідомити свій внутрішній стан, а також повідомити іншого про свої переживання, наміри, сподівання.

Через танець можна виразити все, навіть те, що неможливо висловити словами. Він дає дитині змогу краще усвідомити можливості власного тіла, не лише поліпшує фізичне та емоційне здоров'я, а є ще й улюбленою розвагою.

Сміхотерапія

У народі кажуть: «Сміх — це здоров'я». Справді, він допомагає зняти стрес, підняти настрій, сприяє виділенню потрібних гормонів в організм, задіює м'язи обличчя та тіла людини.

Сміх позитивно впливає на фізичний розвиток дітей. Дві тисячі років тому Гіппократ в одному з творів акцентував увагу на користі сміху, розглядаючи його як лікувальний засіб. Сьогодні сміхотерапія практикується в усьому світі.

Виявляється, сміх буває різним: веселим і отруйним, радісним і сумним, розумним і недоречним, іронічним і щирим, цинічним і сором'язливим. І не кожен сміх позитивно впливає на наше здоров'я.

Окрім того, сміх як важливий спосіб дихання, за якого вдих подовжується, а видих, навпаки, скорочується, дає легеням можливість повністю звільнитися від повітря. Він також знижує частоту ритму серця, нормалізує артеріальний тиск, сприяє виробленню життєво необхідних гормонів радості. Реакція імунної системи на сміх прямо протилежна реакції на стрес. Навіть саме промовляння «хі-хі», «хо-хо», «ха-ха» дає клітинам імунної системи команду атакувати чужорідні для них тіла — віруси, злоякісні клітини тощо. Тому сміх рівнозначний прогулянці по лісу чи кисневому коктейлю.

Щоб діти росли здоровими, веселими, слід впроваджувати в освітньо-виховний процес «хвилинки-смішинки», розваги, гуморини, що викликають позитивні емоції. Елементи сміхотерапії корисно використовувати під час проведення фізкультхвилинок, фізкультпауз чи на перервах між заняттями тощо.

Дихальна артпедагогіка

До дихальної артпедагогіки входять гра на духових музичних інструментах, дихальна гімнастика та різні вправи для розвитку співацького дихання (інтонування, вокалотерапія). Це дає змогу дітям оздоровлюватися, не помічаючи процесу лікування.

Правильне дихання є найважливішим чинником довгого й здорового життя. Для зміцнення та оздоровлення дихальної функції можна використовувати духові інструменти (глиняні свищики, сопілки, іграшкові дудочки, губні гармонії, блок-флейти та ін.).

Регулювати силу й тривалість вдиху та видиху чудово допомагає видування повітря через соломинку у склянку з водою у ритм виконуваного музичного твору.

Інтонування звуків (їх приспівування) не тільки вчить малюків керувати своїм голосом, а й сприяє їх оздоровленню.

Релаксація під музику.

Використовується з метою створення в групі дитячого садка дружньої атмосфери взаємодопомоги, довіри, доброзичливого і відкритого спілкування дітей один з одним.

Музично-рефлекторне пробудження дітей після денного сну

Пробудження — процес індивідуальний і займає різний проміжок часу для дітей з різним типом нервової системи (від 3 до 10 хв).

Щоб пробудження було м'яким, добрим і бажаним, використовується відповідна музика: досить тиха, ніжна, легка, така, що обіцяє радість.

Використовують десятихвилинну музичну композицію, яку тривалий час не замінюють, оскільки у дітей має виробитися рефлекс пробудження на певну музику. Почувши звучання звичної мелодії, малюки легше й ефективніше переходять від стану повного спокою та розслаблення до активної діяльності. Через 1-2 місяці музична композиція замінюється на іншу, аналогічну, яка незабаром стає дітям такою ж звичною, як і перша.

Доцільно проводити цей вид оздоровчої роботи щодня.

Імунна гімнастика

Імунна гімнастика — супроводження рухами раніше вивчених віршиків—дає організму емоційний, оздоровчий заряд. Діти виконують її у досить легкому натуральному одязі після ранкової гімнастики чи одразу ж після денного сну.

Мудри

Мудри — це особливе положення рук, що відновлює порушення в енерго-інформаційному обміні шляхом впливу на енергетичні потоки в нашому організмі. Крім того, мудри позитивно впливають на розвиток мислення, мовлення, а також дрібної моторики рук. В роботі з дітьми вони можуть бути наступним етапом після пальчикової гімнастики.

Відомо, що людина має так звані енергетичні канали. Виконуючи мудри, ми ніби замикаємо чи підсилюємо роботу цих каналів як усередині, так і навколо себе, тож за допомогою мудрів ми певним чином коригуємо нашу ауру.

Для ефективного впливу кожної мудри необхідно не просто механічно скласти пальці тим чи іншим чином, а, перш за все, сконцентрувати думки. Отже, слід прибрати всі чинники, що заважають процесу зосередження і негативно впливають на організм, — зайвий шум, занадто яскраве освітлення, неприємні кольори та запахи.

Ефективність мудрів можна підвищити відповідним положенням тіла відносно сторін світу, певним порядком виконання вдихів і видихів (ротом чи носом), цілеспрямованим положенням рук відносно тіла. Крім цього, при виконанні мудрів велике значення може мати відповідний колір (видимий чи уявний), звуки (зокрема музики), запахи та інші подразники, що діють позитивно на організм і психіку.

Мудри треба виконувати сидячи, повернувшись обличчям на схід, по 5-10 чи 15 хвилин 3-4 рази на день. Усі вправи виконуються спокійно, без найменшого напруження м'язів, не додаючи зусиль. Деякі мудри приносять полегшення вже в перший день, а деякі — навіть миттєво.

Бестінг

Бестінг — це елемент фізкультурного заняття, коли діти стають у «Коло побажань», «Вчимося хвалити себе» або «Коридор успіху», і по черзі висловлюючи свої мрії та побажання, підтримують друзів. Проводиться для підвищення самооцінки, виховує впевненість у собі, розвиває психічні, (емоційні та соціальні якості дитини, дає можливість утвердитись у соціумі).

Здоров’я дитини, його охорона, зміцнення та відновлення – одне з основних завдань педагогів дошкільного закладу. Використання оздоровчих технологій допомагає істотно оптимізувати цей процес. Тому у повсякденному житті дошкільнят варто використовувати якнайбільше оздоровчих технологій, адже вони переважно прості у використанні, дають вихованцям велике задоволення, а головне — мають ефективний комплексний вплив на формування їхнього здоров'я. Здоров’ятворчі та здоров’язбережувальні технології можна використовувати у різних організаційних формах роботи, у повсякденні, інтегруючи їх у різні види діяльності дітей.

ЗИМОВІ РОЗВАГИ ДІТЛАХІВ/Files/images/\';lkjlkjkh.jpg

Зима - це не тільки мороз і холод, але й чудова можливість весело і з користю для здоров'я провести час на свіжому повітрі: пограти в сніжки, покататися на санках, ковзанах або лижах. Дітлахи завжди чекають з нетерпінням снігу. Але як вибрати лижі, санки, ковзани і забезпечити дитині безпечне і веселе катання?

ЛИЖІ

Вибір лиж для дитини залежить від кількох умов: віку і ваги, вміння кататися, зросту дитини, стилю катання

Для того щоб дитина могла правильно навчитися кататися – маса її тіла має бути такою, щоб вона змогла прогнути лижу, торкаючись снігу середньою її частиною. Інакше лижі будуть зариватися в сніг. Тому, вибираючи лижі для дитини, потрібно слідувати наступному правилу:

якщо вага дитини менше 20 кг – потрібно вибирати лижі довжиною близько 70 см. Якщо вага дитини становить 20-30 кг – слід вибирати лижі довжиною близько 90 см. У разі якщо вага дитини 30-40 кг – потрібно вибирати лижі довжиною близько 100 см. Для дітей вагою більше 40 кг лижі вибирають так само як і для дорослих – відповідно до зросту.

Довжина лиж повинна відповідати висоті людини з витягнутою вгору рукою, лижні палиці повинні доходити до пахв того, кому підбираються палиці. Новачкам рекомендується вибирати лижі на 5-10 см коротші.

Коли дитина підросте й навчиться більш-менш добре кататися, лижі можна вибирати залежно від того стилю їзди, якому вона віддає перевагу. Для ковзанового ходу потрібні лижі коротші (+10 см до зросту або значно нижчі зап'ястя піднятої вгору руки). Для класичного ходу лижі потрібні довші. Довжина універсальних лиж – середня між довжиною лиж для класичного або ковзанового ходу.

Якщо лижі якісні, то обидві лижі в парі будуть мати однакову масу, довжину і ширину. Краще купити дитячі лижі з пластику: вони міцніші дерев'яних, а якість ковзання не залежить від погоди. Прослідкуйте, щоб на лижах обов'язково були насічки, які запобігають відкату назад. Пластикові лижі не потребують мазі.

Кріплення для лиж.Малюкам, які ще тільки-тільки почали твердо стояти на ногах, можна придбати лижі, які продаються в комплекті з кріпленнями під звичайне дитяче зимове взуття.

Найдешевше і просте кріплення – це м'яке кріпленняз ремінної стрічки з бавовни, еластичної шкіри або гуми. Їх недолік - не дуже надійна фіксація ноги на лижі.

Напівжорстке кріплення(спеціальне взуття також не обов'язкове). Конструкція більш надійна і міцно фіксує лижі до взуття.

Жорстке кріплення передбачає наявність спеціального взуття – лижних черевиків.

Лижні палиці малюкам краще не брати. Управляти палицями і лижами одночасно буде їм складно. Нехай без них навчаються ковзати, не спираючись. А коли все стане зрозуміло з ковзанням, тоді можна буде і пробувати з палицями. Висота палиць повинна бути під пахви.

САНКИ

/Files/images/санки.jpg

Для маленької дитини можна підібрати санки-возик з підніжкою, теплим захисним чохлом і прозорим тентом. Вибираючи такі санки, віддавайте перевагу моделям, в яких установка ручки доступна як спереду, так і ззаду. Це дозволить посадити дитину спиною вперед, у разі вітряної погоди. Такі санки обов'язково повинні бути обладнані спинкою, а також паском безпеки.

Старша дитина, швидше за все, захоче спускатися з гірки. Щоб маленький спортсмен міг кататися з гори і сидячи, і лежачи на животі або на спині, краще купити низькі і широкі санки з можливістю зміни спинки й ручки.

При виборі санок слід звернути увагу на матеріал, з якого будуть виготовлені санки. Вони можуть бути дерев'яними, металевими, плетеними, пластиковими і навіть надувними.

Дерев'яні, прикрашені малюнками або просто покриті лаком, виглядають дуже привабливо, сам матеріал випромінює природне тепло. Але санчата з дерева часто громіздкі, важкуваті, швидко брудняться і можуть покриватися зазублинами, скалками. Вибираючи їх, перевірте щоб полози були оббиті листовою сталлю, інакше повноцінне ковзання на таких санках буде неможливим.

Плетені санки мають ретро дизайн і виготовляються з лози. Вони легші, витонченіші ніж санки з дерева, зазвичай мають ажурну спинку і борти. На жаль, вони не дуже дешеві, погано очищаються від бруду і легко руйнуються під впливом сніжно-соляної суміші.

Металеві санки, це класичні вироби знайомі нам з дитинства. Такі санки мають каркас з легкого алюмінію, а полози з листової сталі. Місце для сидіння оснащене яскравими і різнобарвними дощечками, які розташовані уздовж або поперек. Це міцний і надійний варіант, який дозволить дитині і весело спускатися з гірки, і використовувати їх як прогулянкові. Недоліком таких санок є габарити.

Пластикові санки – яскраві, легкі, зручні, відмінно ковзають. Це сучасні вироби, які виконані із спеціального морозостійкого пластика. Вони можуть мати найрізноманітніші конструкції, починаючи від класичних санок для спусків і прогулянок і закінчуючи незвичайними, але улюбленими дітьми, плоскими дисками для екстремального спуску, снарядами на одного або двох чоловік, килимками для спуску і безліччю інших не менш цікавих виробів. Але у них є недолік – вони не витримують великих морозів, так що при -20 ці саночки краще залишити вдома.

Надувні санки це ще один сучасний винахід, який навіть влітку не лежить без діла. Якщо взимку на надувних санях долають крижані спуски, то влітку такі санки перетворюються на пліт або водні лижі, а навесні і восени крісло для пікніків. Якісні надувні санки витримують температуру від +70 до -35 градусів і виконані з надміцного матеріалу.

Серйозними, не зовсім дитячими, пристосуваннями для швидкісного спуску можна назвати снігокати. Можна купити великий снігокат, на якому зможуть кататися батьки з дітьми разом. У хорошого снігоката має бути комфортне сідло і вони повинні витримувати всілякі ударні та вібраційні навантаження.

КОВЗАНИ /Files/images/2015-01-29_003223.png

Двополозні ковзаниз кріпленнями на взуття - найоптимальніший варіант для початківців. На них легко встояти на льоду, а значить – дитина буде менше боятися і швидше почне робити перші успіхи. Як правило, такі ковзани регулюються за розміром. Вони легкі і не займають багато місця, тому їх зручно брати з собою на прогулянку.

Фігурні ковзани складаються з черевика і леза, яке кріпиться до черевика шурупами. Їх рекомендується купувати максимум на піврозміру більше ноги. Зверніть увагу на лезо: чим воно довше, тим менша буде маневреність дитини на льоду. Матовий блиск – ознака хорошого леза, такі ковзани не знадобиться часто заточувати і ковзання у них дуже хороше. Якщо на ковзанах ви катаєтеся виключно для відпочинку і не плануєте навчання стрибків – сточіть нижній зубець. Це позбавить дитину від зайвих падінь.

Хокейні ковзани.Завдання таких ковзанів не тільки добре ковзати, а й захищати ногу від травм і ударів шайбою. Хокейні ковзани, як правило, потрібно купувати на один розмір більше розміру звичайного взуття. Лезо по довжині має збігатися з черевиком.

Примірка ковзанів. Приміряти ковзани краще всього на теплі шкарпетки, в яких дитина потім буде кататися. Черевик одягніть розшнурованим і натисніть п'ятою в напрямку задника черевика. Нога повинна щільно сісти. Зашнуруйте не зовсім щільно черевик біля носка, щільніше – в зоні підйому ноги, і знову слабше – в області двох верхніх гачків. Поставивши дитину, подивіться чи рівно вона стоїть. У правильно підібраному черевику п'ята чітко зафіксована і ноги не вивертаються назовні.

І не забувайте про безпеку фігуристів-початківців. Купуйте комплект захисту: наколінники, налокітники і шолом.

Від руху - до здоров’я

(виступ на батьківських зборах)

Кожна дитина відчуває природну потребу в активному русі. І дуже важливо, коли в сім’ї зуміють зробити фізкультуру не просто обов’язковим, а й улюбленим режимним моментом малюка. Зрозуміло, що фізкультура в ранньому і дошкільному віці повинна асоціюватися в дитини з веселою грою. Тому потрібно визначити, які саме фізичні вправи дитина виконує із найбільшим задоволенням, і зробити виконання цих вправ основними на перших етапах занять. Потім доцільно вводити нові фізкультурні рухи, але в жодному разі не можна змушувати дитину їх виконувати.

У фізичному вихованні дітей в сім’ї можуть бути використані різні форми занять фізичними вправами – від простих ( ранкова гімнастика) до складних ( тренування в окремому виді спорту).

Можна рекомендувати такі форми занять фізичними вправами дітей у сім’ї:

- ранкова гімнастика;

- ранкова спеціалізована гімнастика;

- фізкультхвилинка;

- заняття із загальної фізичної підготовки;

- самостійні тренувальні заняття;

- участь у змаганнях;

- прогулянки ( лижні, велосипедні, пішки);

- процедури для загартування;

- туризм;

- рухливі і спортивні ігри.

Основним періодом занять батьків дітьми є вік від 2 до 6 – 7 років, хоча і після цього не слід припиняти занять у сім’ї. Систематичні вправи в домашньому спортивному куточку, ранкова гімнастика, вечірня пробіжка з татом – все це допоможе досягти значних успіхів у фізкультурних заняттях у школі.

Щоденно приділяючи дитині хоча б декілька хвилин для занять фізкультурою, перш за все потрібно дотримуватись принципу систематичності, щоб дитина поступово звикала до занять

Тривалість домашнього заняття можна бути різною – залежно від віку дитини, від вільного часу батьків, від пори року, від частини доби, а також від того, чим займається дитина до і після заняття.

Під час ранкової гімнастики найкраще використовувати легкі і знайомі вправи. Тривалість ранкових занять – не більше 10 хвилин. Протягом дня дитина повинна до сну і після нього побувати на свіжому повітрі, де можна провести 20-хвилинне фізкультурне заняття, виконавши до нього вправи для великих м’язових груп.

Вправи перед вечерею – найбільш розповсюджена форма занять, адже батьки вдома і хоча б один із них може позайматися з дитиною. У цей період є час для опанування акробатичних вправ, проведення ігор і вдосконалення досягнутих результатів. Тривалість занять із дітьми до 6 років – 20-30 хвилин, а з 6-7-річними – 45 хв.

Після вечері займатися із дітьми фізичним вихованням не рекомендується.

Як зацікавити дитину заняттями фізичною культурою1? Добре, якщо дитина сама потребує рухів та із задоволенням виконує нові завдання. Ви повинні підбадьорити дитину, продемонструвати, яка вона міцна, спритна і сильна. Збудити інтерес у дитини до занять також і демонстрація її вмінь перед іншими членами сім’ї або однолітками. Так поступово у дитини розвинеться впевненість у своїх силах та бажання вчитись далі, засвоювати нові, більш складні ігри і рухи.

Якщо у дитини немає бажання займатись, проаналізуйте причини негативного ставлення до занять, щоб в подальшому створювати більш сприятливі умови.

Чим і як займатися? Кожна вправа, кожна рухлива гра має своє завдання, мету, значення, у зв’язку з чим вони поділяються на п’ять основних груп.

До першої групи входять вправи, що спрямовані на відпрацювання правильної постави, правильного положення голови, плечей, інших частин тіла. Саме ці рухи сприяють правильному фізичному розвитку.

До другої групи входять вправи, які будуть містити елементи акробатики. Вони спрямовані на розвиток спритності, гнучкості, швидкості реакції і виконуються зі страхуванням. Батьки повинні бути дуже уважними й обережними, щоб забезпечити повну безпеку під час виконання цих рухів ( перекидання, розгойдування дитини, висіння головою вниз тощо).

Третя група вимагає рухливих ігор, в яких використовується ходьба, біг, стрибки тощо. Для проведення ігор необхідний колектив: дитина грається з батьками, або зі старшими братами і сестрами, або з однолітками.

До четвертої групи входять вправи з використанням різних предметів на свіжому повітрі або приміщенні. Тут дуже важливою є винахідливість батьків, яка допоможе у звичайних умовах підготувати для дітей різні цікаві перешкоди для перелітання, перестрибування і розгойдування.

П’яту групу складають музично-ритмічні вправи, які виховують у дітей граціозність, пластичність, усвідомлене виконання рухів із ритмом віршів, пісень і музики.

Основні правила безпеки, яких потрібно обов’язково дотримуватися, виховуючи у дитини сміливість.

Піднімаючи дитину, ніколи не тримайте її за зап’ястя – тільки за передпліччя. Найбільш безпечно підтримувати дитину за стегна. Під час виконання акробатичних вправ дорослий повинен оберігати хребет малюка від невдалого повороту або удару. Всі захвати повинні ґрунтуватися на вдосконалішому знанні можливостей Вашої дитини.

Нову вправу малюк повинен засвоювати в повільному темпі за постійної допомоги дорослого. Тоді з’явиться відчуття впевненості в руках. Темп виконання вправи прискорюють поступово, так само поступово дитину привчають до самостійного виконання. Проте постійно підстраховуйте дитину, будьте готові, за потреби, швидко підхопити її.

Вчіть малюка бути уважним на заняттях, щоб він самостійно піклувався про власну безпеку. Складні вправи і стрибки доцільно виконувати тільки на м’якій підстилці ( килимку, траві).

У ранньому віці не можна довго утримувати складні пози ( нахил, тримання рук вгорі, групування), через 1 – 2 с дитина має повернутися у вихідне положення. Краще кілька разів повторити вправу.

Тривалий час на руках у дошкільному віці є небезпечним, тому що надмірно навантажує суглоби й увесь плечовий пояс. Краще виконувати неповне висіння – дитина легко спирається на ступні чи коліна. Із тих же міркувань не потрібно спонукати дитину розгойдуватися у висінні ( наприклад, на кільцях).

Не дозволяйте малюкові вилазити по драбині вище того рівня, на якому Ви зможете його дістати. Лише після засвоєння лазіння ( наприклад, по похилій драбині), можна дозволити дитині старше 3-х років самостійно вилазити вище.

Ніколи не використовуйте для змагань вправи, які можуть спричинити травми. Такі рухи дитина повинна виконувати повільно й зосереджено.

Уникайте вправ, під час виконання яких дитина дуже вигинається в попереку, адже більшість дітей потребує виправлення цієї частини хребта.

Шановні батьки! Якщо Ви систематично будете займатись зі своїм малюком фізкультурою, то це буде доброю запорукою того, що син чи дочка зростатимуть здоровими, сильними, матимуть правильну поставу, красиво ходитимуть.

А ще фізкультура допоможе розвинути у дитини такі цінні риси характеру, як дисциплінованість, звичку дотримуватись правил особистої гігієни.

Комплекс вправ ранкової ритмічної гімнастики

«Всі дівчатка й хлопчаки гімнастику роблять залюбки»

(для дітей старшого дошкільного віку із порушеннями зору)

(виконується під музичний супровід: пісня «Вместе весело шагать»)

Ходьба в середньому темпі (25 с), на носках з помахуванням кистями піднятих угору рук (20 с), на п’ятах із помахуванням кистями випрямлених уперед рук (20 с). Біг приставним кроком лівим, правим боком (10–15 с). Ходьба танцювальними поперемінними кроками з підскоками, перехід на звичайну ходьбу з уповільненням темпу. Перешикування трійками через центр.

(виконується під музичний супровід: пісня "Holly-Dolly-Dolly-Sonq")

1. Повороти голови вправо-вліво

В. п. — о. с., руки на поясі, голова повернута ліворуч.

1–4 — повільний поворот голови вправо, при цьому по черзі ритмічно відривати п’ятку від підлоги;

5–8 — те саме вліво.

Дихання довільне. Повторити 5-6 разів.

2. Почергове піднімання плечей

В. п. — о. с., руки вздовж тулуба.

1 — підняти праве плече;

2 — підняти ліве плече.

На кожен рух ритмічно злегка пружинити колінами. Дихання довільне. Повторити 10 разів.

3. Почергове піднімання рук через сторони

В. п. — ноги на ширині плечей, руки вздовж тулуба.

1 — підняти праву руку в сторону;

2 — підняти ліву руку в сторону;

3 — підняти праву руку вгору;

4 — підняти ліву руку вгору;

5–8 — почергове опускання рук.

Рухи руками доповнювати ритмічним почерговим підніманням п’яток. Дихання довільне. Повторити 10 разів.

4. Нахили тулуба вправо-вліво

В. п. — стоячи на колінах, коліна в сторони, руки на поясі.

1 — нахил управо, ліву руку вгору (видих);

2 — повернутися у в. п. (вдих);

3 — нахил уліво, праву руку вгору (видих);

4 — повернутися у в. п. (вдих).

Повторити 10 разів.

5. Згинання ніг

В. п. — сидячи, ноги разом, опертися ззаду на кисті рук, спину тримати рівно, голова прямо.

1 — зігнути праву ногу в коліні;

2 — випрямити ногу вперед-угору;

3 — знову зігнути ногу в коліні;

4 — повернутись у в. п.;

5–8 — те саме лівою ногою.

Повторити 8–10 разів.

6. Ножиці

В. п. — сидячи, ноги в сторони, руки внизу.

1–4 — схресні рухи прямими руками знизу вгору (прогнутися у попереку вперед, підняти голову — вдих);

5–8 — те саме зверху вниз (у кінці руху — видих).

Повторити 3 рази.

7. Велосипед

В. п. — лежачи на спині, руки за головою, ноги зігнуті в колінах.

1–4 — підняти ноги, по черзі згинати й випрямляти їх у повітрі, імітуючи крутіння педалей.

Дихання довільне. Повторити 5 разів. Опустити ноги, розслабитися. Повторити ще 5 разів.

8. Стрибки

В. п. — о. с., руки вздовж тулуба.

1 — стрибок, ноги нарізно, руки у сторони.

2 — повернутися у в. п.

Повторити 12 разів.

Вправа для відновлення дихання "Хвилі"

В. п. — о. с., руки вздовж тулуба.

1–4 — хвилеподібні рухи руками вгору з підтягуванням на носки (вдих);

5–8 — те саме вниз з опусканням на всю стопу (видих).

Повторити 3-4 рази.

Перешикування в колону по одному. Біг в повільному темпі. Ходьба.

Подорож до Гномів за секретами здоров’я

(заняття в підготовчій групі)/Files/images/гноми.png

Корекційно-виховна мета: продовжувати формувати вміння виконувати ходьбу з високим підніманням колін через перешкоди ( h 30-35см). Вправляти в повзанні та пролізанні в тунель на передпліччях і колінах. Навчати стрибкам з обруча в обруч на двох ногах (дівчатка) та одній нозі (хлопчики) з просуванням вперед, м’яко приземляючись. Формувати вміння повзати по гімнастичній лаві на животі, підтягуючись руками. Розвивати рівновагу під час ходьби по корекційним доріжкам з торбинкою піску на голові.

Розвивати рухові, слухові, зорові функції, простежуючі рухи очей, бінокулярний зір. Формувати та вдосконалювати навички макроорієнтування в просторі. Розвивати координацію, злагодженість, узгодженість рухів. Корекція постави, стопи.

Домагатись підвищення рівня працездатності, розширення функціональних можливостей організму. Працювати над вдосконаленням та розвитком рухових якостей – сили, рівноваги, витривалості, швидкості реакції.

Виховання інтересу, зацікавленості. Формування основ здорового способу життя.

Обладнання та матеріали: зорові орієнтири, декорації лісу, гімнастична лава, мати, тунель, обручі, куби, корекційні доріжки, торбинки з піском, масажери для ніг, кошик з яблуками., каміння, сухий басейн, горіхи, квіти, тренажер «Дах».

Підготовча робота: написання листа до гномів.

Хід

І Діти входять в залу, сідають півколом на підлогу. До зали вбігає Білосніжка.

Білосніжка:

- Добрий день, діти! Це ви писали листа гномам? Я дуже рада, що вас знайшла! Ви знаєте хто я? Я прийшла, щоб розкрити вам секрети здоров’я гномів. Вони запрошують вас у свою чарівну країну.

Фізінструктор:

- Ну то що згодні на подорож? Тоді давайте приготуємося.

Комунікативна гра «Сонечко»:

- покажіть долоньки, зробіть веселі сонячні промінчики, прошепчіть в долоньки гарні, добрі слова, а тепер візьміться за руки, доторкніться своїми промінчиками й подаруйте тепло й доброту ваших слів своїм друзям. Як ви себе почуваєте?

Фізінструктор:

- Отже, сьогодні нам у подорожі будуть допомагати гарний настрій, дружба, сила волі та ваші сяючі посмішки. Час вирушати в путь – не відставати, не переганяти один одного.

На дорозі ми будемо зустрічати різних звірів.

Діти пересуваються по колу:

- пересування на низьких четвереньках - «їжачки несуть ласощі на своїх колючих спинках»;

- пересування на середніх четвереньках – прямо - «а ось на дорозі з’явився вовчик зубатий, поглядає навкруги, видивляється здобич»;

- на високих четвереньках – із вузько та широко поставленими ногами – «та щось затріщало в кущах – та це ж ведмідь вийшов».

(червоні йдуть по канату боком)

- Що ж роблять в цей час гномики?

А гномики в цей час крокують по лісовим доріжкам один за одним й збирають свої секрети здоров’я – позаду йдуть найменші гномики – ходьба в повному присяді, посередині - трішки більші – ходьба в напівприсяді, а попереду – найдосвідченіші гноми, які знають всі стежки в лісі, - прямоходіння.

- А ось і галявина! Давайте трішки перепочинемо.

Шикування в 2 колони до зорових орієнтирів - квіточок.

Білосніжка:

- Настав час розкрити перший секрет. Ви вранці робите зарядку? Молодці! Секрет перший – фізичні вправи.

Фізінструктор:

- А ми з дітьми теж вміємо виконувати вправи.

Виконання КЗРВ у парах. Вправа на відновлення дихання.

ІІ Фізінструктор:

-Енергією зарядились, сили набрались й вирушаємо далі.

Біг по колу. Підскоки.

(червоні виконують ходьбу по тренажеру «Дах»)

Білосніжка:

- Другий секрет гномів у тому, що вони дуже багато працюють й по маленьким крупинкам, долаючи труднощі збирають скарби в свої маленькі печери. Адже, фізична праця зміцнює здоров’я.

Фізінструктор:

- І ми хочемо зміцнити своє здоров’я. Чи не так, діти? Ми теж з вами будемо працювати. Нам потрібно потрапити в печеру. А для цього необхідно здолати міст, переступити через гори, стрибати з квітки на квітку, пролізти в вузький тунель, віднайти мішечки з дорогоцінним камінням й перенести їх в скарбницю гномів. Всі свої скарби вони переносять на голові, щоб мати гарну осанку. Так ми допоможемо гномам і зміцним своє здоров’я. Ну що готові до випробувань?

(дитина показує рухи)

Вправи в основних рухах:

- повзання по гімнастичній лаві, підтягуючись руками;

- переступання через перешкоди, високо піднімаючи коліна;

- стрибки на двох ногах з обруча в обруч – на двох ногах дівчатка, на одній - хлопчики;

- пролізання в тунель на колінах та передпліччях;

- ходьба по корекційним доріжкам з мішечком з піском на голові.

(Червоні кружечки після декількох повторів сідають коло басейну й виконують вправу на розвиток дрібної моторики пальців рук «Знайди камінчик»)

Білосніжка:

Третій секрет – завжди бути в гарному настрої. Гноми не тільки трудяться, а ще вони люблять гратися та веселитися.

Фізінструктор:

- А ви любите гратися?

Гра «Хитрі лапки» (4-5 р.)

(Червоні кружечки виконують вправи для профілактики плоскостопості – на ножних масажерах, з шипованим м’ячем)

Фізінструктор, діти:

- Дякуємо тобі Білосніжко, за цікаву мандрівку.

ІІІ Релаксація під музику.

Фізінструктор:

- Ось і закінчилася наша подорож. Скоро ворота в чарівну країну закриються. Нам потрібно поспішати додому. Давайте присядемо на доріжку, перепочинемо (звучить музика). Закрийте очі, сядьте прямо, відкрийте всі свої чакри, глибоко вдихніть, уявіть як здоров’я наповнює ваш організм. Руки стали сильними, дихання спокійне, ваш організм дякує вам за турботу про нього. Ви здорові! Ви щасливі! Ви красиві! (діти відкривають очі).

(Лунає музика)

Білосніжка:

- Діти, чуєте музику? Це гноми танцюють на галявині. Хочети подивитися (діти сідають на стільці).

Танцювальний номер «Танок гномиків» (виконують діти з іншої групи).

Гномик 1: Щоб ніколи не хворіли

Та бадьорі мали сили.

Щоб завжди лунав ваш сміх –

Пригощаємо усіх!

Гномик 2: Яблучка рум’яні приймайте

(гноми передають кошик з яблуками)

(Діти дякують, гноми прощаються, виходять під музику разом із Білосніжкою)

Фізінструктор:

- Гноми подарували нам ще один секрет, він схований в цих яблуках. Хто скаже що це за секрет? (вітаміни). Ну що ж всі секрети розгадали. Пора й додому.

(Діти виходять із зали спокійною ходьбою)

/Files/images/;lj;ljljkl.pngКольоротерапія

Людину все життя оточують кольори. Часто вони впливають на наш настрій, самопочуття.

Діти дуже чутливі до кольорів. Ще в утробі матері немовля позитивно сприймає червоно-рожеве оточення, в якому перебуває. А споглядання кольорів веселки сприяє вбиранню енергії Сонця, гармонізації почуттів та думок.

Яскраві кольори радують, приваблюють дошкільнят. Вони не дратують, а навпаки, заспокоюють їх, дають можливість почуватися комфортно. Здавна відомо, що колір може навіть лікувати. На цьому явищі базується такий оздоровчий напрямок, як кольоротерапія.

Зелений колір: помічний при перевтомі та головному болі, заспокоює нервову систему.

Червоний колір: ніби випромінює тепло, активізує сили організму та навіть лікує застуду. Цей колір стимулює серцеву діяльність, активізує обмін речовин. Але з ним треба бути обережним: тривала його дія може призвести до перевтоми та роздратування.

Жовтий колір: радості та оптимізму. Сприяє зміцненню нервової системи та зору. Якщо довго дивитися на жовтий колір, то швидше відійдуть погані думки, поліпшиться настрій.

Оранжевий колір: корисний при порушеннях шлунково-кишкового тракту, стимулює роботу щитовидної залози, підвищує апетит.

Голубий колір: знімає стрес і нервове напруження, заспокійливо діє на організм, знижує артеріальний тиск.

Синій колір: ефективний у боротьбі зі стресом. Кажуть: якщо довго дивитися на синє, минає біль. Цей колір також заспокійливо діє на очі.

Фіолетовий і бузковий: за характером впливу подібні до синього та голубого. Це кольори благородства. Нестача цього кольору може спричинити депресію, тож коли інколи дитина віддає перевагу фіолетовому і бузковому, це може бути сигналом про душевний дискомфорт.

Те, які кольори ми обираємо, а яких уникаємо, з якими асоціюємо певні почуття, емоції, характеризує нас самих. Колір має хвильову енергетичну природу, а отже, ми його відчуваємо найчастіше навіть несвідомо. Нерідко сліпі люди, відчуття яких більш загострені, здатні розрізняти кольори на дотик. На наш мозок щодня впливають енергії різних кольорів. Від кольору стін кімнати, наприклад, може залежати настрій, апетит, зосередженість, натхнення, бажання чи небажання перебувати в цьому приміщенні. Те саме можна сказати і про колірну гаму нашого одягу та одягу людей, які нас оточують.

Як обирати вид спорту для своєї дитини

/Files/images/ppppp.png

(поради)

Незважаючи на важливість і потрібність спорту в житті дитини, тут є і свої ризики. Крім цього, враховуйте і особисті побажання дитини. Навіть якщо ви мрієте бачити своє чадо зіркою хокею або фігурного катання, а сама дитина зацікавлена тільки в тенісі, не потрібно змушувати її, інакше ніяких особливих успіхів ви не побачите. Дитина повинна займатися тим, що приносить йому задоволення, адже "обязаловки" вистачає і в школі.

Як і в будь-якому іншому занятті, у дитини повинна бути мета. Однак, навряд чи має сенс готувати дитину до якихось великих звершень, якщо вас цікавить виключно всебічний розвиток, і ви не бачите особливих здібностей вашого чада до спорту. Достатнім результатом буде високий імунітет, гнучкість, витривалість і дисциплінованість, які виробляються при регулярних заняттях будь-яким видом спорту.

Що вибрати?

Видів спорту, які були б корисні дітям, безліч. Вважається, що чим раніше ви віддасте дитину в секцію, тим легше вона адаптується і тим більших успіхів досягне. Якщо ваша дитина любить грати в ігри - то ви можете познайомити її з футболом, баскетболом, волейболом чи хокеєм.

Якщо у вашої дитини слабкі м'язи, проблеми з хребтом і відсутній інтерес до командних видів спорту, то плавання буде їй найбільш корисно. Воно допоможе скоректувати сколіоз, сформувати фігуру і заспокоїти нерви.

Для дітей, які люблять тварин і гірше йдуть на контакт з людьми, ідеально підійде кінна секція. Спілкування з цими тваринами благотворно впливає на психіку, а регулярні заняття в кінній секції благотворно впливають на всі найважливіші функції організму. Зараз саме в кінних секціях займаються і успішно лікуються діти навіть з серйозними захворюваннями.

Якщо дитину часто ображають, але при цьому її здоров'я дозволяє займатися активними і силовими видами спорту, то прекрасним виходом буде секція боксу або боротьби, які зараз дуже популярні. У ці секції ходять не тільки хлопчики, але й дівчатка, тому у багатьох дітей є шанс навчитися захищатися від нападок.

Найнебезпечніший вид спорт - легка атлетика. Це постійні розтягування і вивихи, ризик розвитку плоскостопості, але навряд чи якийсь інший вид спорту дозволяє так гармонійно розвивати організм. Якщо ви впевнені у здоров'ї та витривалості своєї дитини, якщо її енергія вимагає виходу, то саме легка атлетика може його захопити і дозволить домогтися значних результатів.

Важливо індивідуально підходити до вибору секції, орієнтуючись не на моду і власні бажання, а на можливості і бажання вашої дитини.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ

Підтримуйте інтерес дитини до занять фізичною культурою, ні в якому разі не виявляйте зневагу до фізичного виховання і розвитку.

· Висока самооцінка — один із потужних стимулів для дитини виконувати будь – яку роботу.

· Спостерігайте за поведінкою і станом своєї дитини під час занять фізичними вправами.

· Ні в якому разі не наполягайте на продовженні тренувального заняття, якщо з якихось причин дитина не хоче. Потрібно насамперед з’ясувати причину відмови, усунути її і тільки після цього продовжувати заняття.

· Не сваріть свою дитину за тимчасові невдачі. Дитина робить тільки перші кроки в невідомому для неї світі, а тому вона дуже болісно реагує на те , коли інші вважають її слабкою і невправною.

· Важливо визначити індивідуальні пріоритети дитини і виборі фізичних вправ. Практично всім дітям подобаються рухливі ігри, але бувають і винятки.

· Не міняйте дуже часто набір фізичних вправ для дитини. Якщо комплекс дитині подобається, нехай вона виконує його якомога довше, щоб добре засвоїти ту чи іншу навичку.

· Не перевантажуйте дитину, враховуйте її вікові та індивідуальні особливості. Ніколи не змушуйте виконувати дитину фізичні вправи, якщо вона не хоче.

· Три непорушних закони повинні супроводжувати вас у фізичному вихованні дітей: розуміння, любов і терпіння.

Фізкультура, як складова здоров’я

Батьки прагнуть, щоб дитина менше бігала вдома, а на прогулянці гралася у спокійні ігри, позбавляючи її багатьох радісних хвилин дитинства. Часто батьки не розуміють, що це не сприяє розвитку гармонії рухів, спритності, витривалості, доброму вишколу. У дитини набувається звичка до малорухливого способу життя. Оберігаючи малюка від фізичного навантаження, ми, дорослі, часто вважаємо, що дитя втомлюється з тих самих причин, що і ми. Забуваємо однак про одну характерну і суттєву особливість дитячого організму — швидку втомлюваність не від рухів (хоч і їхнє надмірне дозування теж шкідливе), а від неможливості рухатись, або від одноманітної діяльності.

Дати дитині простір для рухів — означає забезпечити їй заряд бадьорості і доброго настрою. Рух і дитина — одне ціле. Потрібно радіти, ,коли вона рухлива і непосидюча, тому що саме у русі вона розвивається. Живе і рухливе дитя — це нормально, мляве і малорухливе — ознака тривожна.

Недопустимо з боку батьків чинити психічне насильство над дітьми. Наприклад: «Ось коли ти навчишся стрибати на одній нозі, тоді будеш молодець». Або: «А Андрійко вже давно вміє їздити на велосипеді». У перекладі на дитячу мову це означає: «Зараз я тебе не люблю. Ось коли ти навчишся робити це, тоді я тебе любитиму». Ми заганяємо дитину в «кут», у якому вона оточена жахливою сумішшю любові, насильства, страху, приниження. Один шлях — гальмування. Дитина завмирає в кутку, рятуючись хворобами, алергіями, переїданням. Другий шлях — безладна, неадекватна діяльність. Від контрольованих рухів дитини летить на підлогу посуд, завжди щось ламається, б’ється. Вона наштовхується на дорослих, на предмети, кричить. Кожен захищається, як може. Переконання маленької дитини формується через авторитети, через особистість батьків і замінити їх не можуть ані книжки, ані кінофільми.

Дуже важливий комплекс усіх діючих сил авторитету: симпатія, повага до розуму, моралі, сили і трохи страху. Упродовж усього розвитку дитини батьки повинні ставити посильні для неї завдання і вимоги, тому що завищені вимоги викликають негативні емоції, а занижені — розслабляють.

Як зберегти здоров'я дитини: Загартування дітей

Усі батьки мріють про те, щоб їхні діти були здоровими, щоб не потрібно було їх кутати в негоду, закривати всі вікна та кватирки взимку, брати додаткові лікарняні і купувати купу ліків. Найпарадоксальніше, що всі мами і тата згадують про необхідність профілактики простудних захворювань саме в період активізації грипу та застуди.

Запитайте себе: як часто ви думали про загартовування свого чада навесні, влітку чи восени? Напевно, набагато менше, ніж взимку біля ліжка дитини, коли він лежить з температурою. У ці хвилини ви даєте собі клятвені обіцянки почати загартовування разом з малюком, як тільки він видужає. І, можливо, обливатися холодною водою раз або два після цього, а потім забуваєте.

Найголовніше - це починати піклуватися про здоров'я дитини якомога раніше. Його захисні механізми набагато ефективніше, ніж ми звикли думати. Їм лише потрібно допомогти не ослабнути. Утеплюючи дитину і оберігаючи її від всіх змін погоди, ми послаблюємо її імунітет. А потім дивуємося, як це вона змогла застудитися, адже на вулиці плюсова температура і теплий вітерець.

Ще в давнину люди знали, що повітря, вода і сонячне світло благотворно впливають на здоров'я людини. Напевно, тоді не було слів «імунітет», «водні процедури» і «сонячні ванни». Зате було відомо, що купатися в річці, загоряти й ходити босоніж корисно. Перебравшись в міські джунглі, сучасна людина стала боятися цих простих способів, вважаючи за краще «сучасні» таблетки і порошки.

Загартовування - один з найдоступніших методів боротьби з простудними захворюваннями. Гартуватися в сучасній квартирі зовсім не важко, тому що ми кожен день приймаємо душ, а додати і відняти холодну воду простіше простого. Основний принцип загартування - перепад температур, що включає імунну систему. Звикнувши до них, організм дитини починає сам справлятися з холодом. Ваша справа - вибрати один із способів і дотримуватися його протягом тривалого часу.

Обливання. Найбільш традиційний спосіб і дуже ефективний, але вимагає певної підготовки.

Малюка потрібно починати гартувати, обливаючи стопи. Перед цим обов'язково поясніть йому, для чого потрібна ця процедура, яким здоровим і сильним він стане, щоб не злякати його й не відбити бажання гартуватися. Всім відомо, що мокрі ноги нерідко призводять до застуди. Безпосередній вплив на ці зони зробить їх несприйнятливими до вогкості. Дорослим також підходить цей метод. А якщо ви приймаєте душ вранці, то краще закінчувати холодною водою, щоб бути бадьоріше і краще себе почувати.

Ще простіше - обтирання. Намочіть ганчірку або губку водою кімнатної температури, відіжміть і обітріть малюка. Після цього розітріть сухим рушником до легкого почервоніння. Кожні п'ять - шість днів знижуйте температуру на кілька градусів, довівши її поступово до 15 градусів. Цю процедуру потрібно проводити щодня вранці.

Відомо, що купати дитину краще у воді, температура якої близько 35 градусів. Поступово знижуючи температуру до 30 градусів, ви змусите дитину енергійніше рухатися і навчите її при цьому плавати. Якщо ви все ще боїтеся холодних ванн, то використовуйте метод «холодної плями». Викупавши дитину, додайте у ванну трохи холодної води. Потім проведіть малюка по цій плямі і поверніть назад у теплу воду.

Загартовування не лише зміцнює імунітет дитини, але й нервову систему, а також активізує обмін речовин. Але тут необхідно дотримуватись деяких правил. По-перше, якщо в чомусь сумніваєтесь, то обов'язково порадьтеся з педіатром. Особливо, якщо дитина слабка і часто хворіє. Під час процедур слідкуйте за емоціями дитини. Вона повинна бути задоволена і в хорошому настрої. Не робіть перерв у процесі загартовування. Припинивши процедури, ви послабити організм малюка і доведеться починати спочатку.

Правила загартування дітей

Загартовувати дітей необхідно для того, щоб підвищити їх стійкість до впливу низьких і високих температур повітря і за рахунок цього запобігти часті захворювання.

Основні ефекти процедур, що гартують:

* Зміцнення нервової системи,

* Розвиток м’язів і кісток,

* Поліпшення роботи внутрішніх органів,

* Активізація обміну речовин,

* Несприйнятливість до дії хвороботворних чинників.

Насправді загартування просте й доступне. Головне відкинути багато укорінені забобони бабусь і батьків і не кутати малюків, не боятися свіжого повітря.

При загартовуванні дітей слід дотримуватися таких основних принципів:

* Проводитизагартовуючі процедури систематично,

* Збільшувати час впливу загартовуваного фактора поступово,

* Враховувати настрій дитини і проводити процедури у формі гри,

* Починати загартовувати в будь-якому віці можна,

* Ніколи не виконувати процедури, якщо малюк замерз, тобто не допускати переохолодження дитини,

* Уникати сильних подразників: тривалого впливу холодної води або дуже низьких температур повітря, а також перегрівання на сонці,

* Правильно підбирати одяг та взуття: вони повинна відповідати температурі навколишнього повітря і бути з натуральних тканин і матеріалів,

* Загартовуватися всією сім’єю,

* Процедури загартовування поєднувати з фізичними вправами і масажем,

* В приміщенні, де перебуває дитина, ніколи не курити.

Фактори загартування – природні та доступні «Сонце. Повітря. Вода».

Загартовуючі повітряні процедури:

*Провітрювання кімнати. Температура повітря в кімнаті маляти має бути від 20 до 22°. Провітрювання взимку можна проводити в присутності дитини. За рахунок відкритих кватирок і вікон швидко досягається зниження температури повітря на 1°. Повторюють провітрювання взимку 4-5 разів на день, а влітку доступ свіжого прохолодного повітря повинен бути постійним. Наскрізне провітрювання проводять при відсутності малюка в кімнаті.

Водою загартовуватись можна, як місцевими так і загальними процедурами. До місцевих процедур відносять умивання, обтирання, обливання, ванни.

Загартовування тільки тоді ефективно, коли холодною водою обливають теплу дитину.

Інтенсивні методи загартовування

До інтенсивних методівзагартовуваннявідносять ті методи, при яких відбувається хоча б короткочасний контакт тіла зі снігом, крижаною водою або морозним повітрям. Проміжне місце між традиційним і інтенсивнимзагартовуванням займають контрастні процедури. При хронічних захворюваннях верхніх дихальних шляхів у дітей, тонзиліті, аденоїдах корисніше застосовувати контрастні процедури.

Основні види контрастних процедур, що загартовують:

* Контрастні ванни для ніг,

* Контрастне обтирання,

* Контрастний душ,

Контрастне обливання ніжок: ставлять два тази з такою кількістю води, щоб рівень її доходив до середини гомілки. В одному тазу вода повинна бути гарячою 38-40°, а в іншому при першій процедурі – на 3-4 °нижче. Малюк спочатку занурює ніжки в гарячу воду на 1-2 хвилини і борсається ними у воді, а потім «перескакує» в таз з прохолодною водою на 5-20 секунд. Так можна змінювати гарячі і прохолодні ванни для ніг 3-6 раз. Кожні 5 днів температуру води у другому тазу знижують на 1 градус, доводячи до 17-12°. У ослаблених дітей процедуру потрібно закінчувати тазом з гарячою водою, а у міцних і здорових – з прохолодною. Придумайте малюкам свою казку або забавну історію, щоб проводити контрастні процедури у вигляді гри або вистави.

Контрастне обливання можна використовувати для дітей старше 2-х річного віку. При цьому маля стоїть під «гарячим дощиком» 1-2 хвилини, а потім під «холодним» – 10-20 секунд. Чергувати 5-10 разів.

Загартування дітей дошкільного віку

Система загартовуючи дій направлена на підвищення витривалості організму дитини, його опору на погані фактори зовнішнього середовища, а також на покращення пристосування до швидких і різких змін у погоді.

Засобами загартування є передусім природні фактори: повітря, вода, сонце, земля. Кожний природний фактор може бути застосований у цілях оздоровлення тільки у тому випадку, якщо відповідає гігієнічним потребам.

Таке загартування складається з того, що подразнення рецепторів шкіряної поверхні сприяє короткостроковому рефлекторному зниженню судин шкіри із наступним їх розширенням: видозміни серцевої діяльності, прискорення пульсу, деякі короткочасні підвищення артеріального тиску, видозмінені дихання.

В результаті всіх цих видозмін покращується рівень обміну речовин.

Загартовуючи процедури загартування водою: обтирання рукавичкою, обливання ніг, ходіння босоніж, купання у басейні, загартування сонячними променями, загартування повітрям, загартування ґрунтом.

Загартування сонячними променями

Загартування сонячними променями слід розпочинати після попередньої підготовки організму дитини повітряними ваннами. Сонячні ванни бажано проводити вранці і під вечір.

Сонячні ванни рекомендується проводити не раніше, як через 1,5 години після попереднього прийняття їжі і закінчувати не пізніше, ніж за 0,5 год. до їжі. Одяг дітей повинен захищати від перегріву: біла панама, світла сорочка, трусики. В перші сонячні дні слід регулювати перебування дітей під променями сонця, не дозволяти їм затримуватись одночасно більш ніж 5 - 6 хв. Після появи доброго загару, продовження перебування на сонці доводити до 8 - 10 хв. 2 - З рази. Сонячні ванни бажано закінчувати водними процедурами - обтирання, обливання.

Сонячні ванни обов'язково пов'язувати з водними процедурами і в літній період проводити їх після 10—15 хв. після купання, як висохне тіло. Таке співвідношення дає можливість ультрафіолетовим променям, які викликають утворення вітаміну «Д» більш інтенсивно проникати в дитячий організм.

Загартування повітрям

Загартування повітрям спочатку потрібно проводити в приміщенні, щоб дитячий організм адаптувався до пониження температури в повітрі.

Загартування таке слід проводити в полегшеному одязі протягом дня.

Дуже корисне перебування дітей влітку, восени і весною в ранкові години на свіжому повітрі.

Загартування водою

Дію води людина (дитина) використовує на собі з моменту народження. Всі гігієнічні процедури засновані на використанні води. При правильній організації вони можуть бути також і загартовуючим впливом.

В порядку збільшення сили дії водних процедур ми розділяємо таким чином: місцеві та загальні.

Місцеві: ранкове умивання, миття рук до ліктів, миття шиї, ніг.

Загальні: обтирання рукавичкою, обливання ніг, ходіння босоніж (по ранковій росі, вологих килимках), купання на свіжому повітрі, ігри з водою, снігом, крижинками.

Обтирання рукавичкою

Має бути пара рукавичок. Спочатку беруть їх сухими (для адаптації), а потім змочують у воді (початкова температура +34°с і зменшується кожні 3 дні до +23°с). обтиратись до легкого почервоніння в такій послідовності: верхні кінцівки, потім нижні, груди, живіт. Після обтирання вологою рукавичкою застосовують сухий рушник для легкого масажу (супутні заходи: різні рухи руками, повороти тулуба, нахили).

Обливання ніг

Обливання взимку перед сном, влітку після сну (І води від +26 до +18, кожен раз знижувати). При обливанні контрастному І +36°, кінцева +25°с. Супутні заходи: потупування ногами, згинання та розгинання пальців.

Ходіння босоніж

По ранковій росі - весною, влітку, восени. Цілорічно ходити по вологих килимках в приміщені, килимки просочені розчином морської солі, йоду, відварами лікарських рослин. Залежно від різновиду, температури повітря, місця проведення процедура триває від 1 до 10 хвилин.

Супутні заходи: вправи для профілактики плоскостопості.

Ігри з водою

Ігри з водою слід проводити цілий рік, влітку на вулиці, в зимовий час в приміщенні. Наприклад , гра з водою «Каченята» .Діти занурюють пластикові, гумові іграшки у воду та намагаються утворити свої казкові композиції.

Фітбол-гімнастика як сучасна здоров’язбережувальна технологія

Фітбол-гімнастика передбачає виконання гімнастичних вправ на великих еластичних м'ячах різного діаметру й конфігурації. Фіт­бол використовуємо як:

· масажер;

· орієнтир;

· амортизатор;

· тренажер для рук, ніг, утримання рівноваги;

· перешкоду для переступання, перестрибування;

· предмет для «школи м'яча» — виконання загальнорозви- вальних вправ з різних вихідних положень, прокочування в різних напрямках тощо;

· опору під спину, руки, ноги, живіт.

Унікальне поєднання фізичних вправ з музикою, казкою, про­мовлянням віршів у фітбол-гімнастиці не лише розвиває в дітей від­чуття ритму, координацію, рівновагу, формує поставу, а й викликає емоційний підйом, відчуття радості та задоволення.

Вправи на м'ячі використовуємо для різних груп м'язів і відпо­відно їх класифікуємо:

· вправи для рук і плечового пояса — для пальців кисті, для збільшення рухливості в суглобах, для збільшення рухли­вості в передпліччі;вправи для ніг і тазової області — для стопи й гомілки, для збільшення рухливості в суглобах, для м'язів тазового дна; силові вправи для зміцнення м'язів стегна;

· вправи для тулуба — для зміцнення м'язів передньої, зад­ньої, бокової поверхні тулуба (силові), для збільшення рух­ливості хребта, для м'язів шиї;

· вправи на дихання й розслаблення — на розслаблення м'язів рук і плечового пояса, спини, м'язів ніг;

· комплексні вправи — включають у роботу найбільшу кіль­кість м'язів.

Методика розучування вправ із фітболом

Перш ніж розпочати розучування вправ із фітболом, ми форму­ємо в дітей уявлення про його форму й фізичні властивості, навча­ємо правильно сідати на м'яч, ознайомлюємо з правилами роботи з ним. Обов'язковим елементом підготовки дітей є навчання основ­них вихідних положень у фітбол-гімнастиці. Для розв'язання цих завдань застосовуємо такі вправи, як: погладжування й поплеску­вання м'яча; відбивання м'яча на місці та з різними видами ходьби і бігу; прокочування м'яча по підлозі; підкидання і ловіння м'яча тощо. При цьому використовуємо вірші, потішки, найпростіші му­зичні композиції, як-от: «Хмари», «Буратіно», «Кішки-мишки».

Весь процес розучування вправ умовно поділяємо на три етапи:

початкове вивчення — вересень-листопад;

поглиблене розучування — грудень-лютий;

закріплення й удосконалення навичок виконання – березень-травень.

Розглянемо коротко кожен з них.

Початкове вивчення. На початковому етапі формуємо у дітей попереднє уявлення про вправу. Зокрема, розповідаємо, пояснюємо й показуємо дії, ви­користовуючи слайдову презентацію, а діти намагаються відтворити побачену вправу. Назва вправи відображає певний образ, тому на­магаємося в ритмі її виконання розучувати віршики, потішки. По­каз має бути яскравим, виразним і зрозумілим, виконуватись у дзер­кальному відображенні. Правильний показ формує образ-модель майбутнього руху, уявлення про нього і про спосіб його виконання.

Позитивні емоції під час ігрового навчання, похвала активізу­ють роботу серця і нервової системи дитини.

Поглиблене розучування. Етап поглибленого розучування вправи характеризується уточ­ненням і вдосконаленням деталей техніки її виконання. Основне завдання на цьому етапі зводиться до уточнення рухових дій, усві­домлення закономірностей руху, удосконалення ритму, часткового й цілісного виконання. Основним методом навчання на цьому етапі є цілісне виконання вправи. На цьому етапі навчаємо ді­тей, сидячи на м'ячі, самостійно пе­ревіряти правильність постановки стоп — стопи мають бути притиснуті до підлоги і стояти паралельно одна до одної. Вправляємо у стрибках на місці з м'ячем у руках на одній і двох ногах, сидячи на м'ячі. Навчаємо вільного ви­конання вправ на фітболі з ритмічним підстрибуванням, не відриваючи стоп від підлоги, а також складніших вправ з вихідними положеннями сидячи:

· руки в упорі ззаду, м'яч між ніг;

· руки в упорі ззаду, ноги ви­тягнуті на м'ячі;

· руки міцно охоплюють м'яч, голова притиснута до м'яча.

Діти виконують загальнорозвивальні вправи в єдиному для всієї групи темпі.

Закріплення й удосконалення навичок виконання. Етап закріплення та вдосконалення навичок виконання вправи характеризується утворенням рухових умінь та перетворенням їх на навички. На цьому етапі ми використовуємо всі попередні при­йоми, однак провідна роль відведена прийомам повторного й варіа­тивного виконання вправ, а також прийомам змагального та ігрового характеру. Удосконалюємо якість та техніку виконання вправ з різ­них вихідних положень.

Етап удосконалення виконання вправи або композиції вважа­ємо завершеним лише тоді, коли діти починають вільно рухатися з повною емоційною та естетичною віддачею. Лише після цього пев­ну вправу чи композицію використовуємо в поєднанні з іншими, ро­зученими раніше.

Структура фізкультурного заняття з фітбол-гімнастики

Структура фізкультурних занять з фітбол-гімнастики містить три частини: підготовчу, основну, заключну. Плануємо заняття від­повідно до педагогічних принципів. У структуру заняття тісно впле­тені різні види діяльності: поряд з виконанням дихальних і рухових вправ, психогімнастичних етюдів діти співають, танцюють, імпро­візують. Інтеграція різних видів діяльності, підпорядкованих одній меті, сприяє мотивації до здорового способу життя та зміцненню здоров'я.

Підготовча частина. Підготовча частина призначена для «розігрівання» організму і створення позитивного емоційного настрою. Передбачає ходьбу навколо м'ячів «змійкою», біг навколо м'ячів одне за одним, впра­ви в положенні сидячи й тримаючи м'яч за «ріжки», зокрема пружні погойдування. Ці вправи забезпечують вирівнювання спини в нейтрально-оптимальне положення, тренують правильне встановлення центра ваги при динамічній основі в підтримці тулуба.

Основна частина. У основній частині заняття діти виконують вправи:

· для корекції різних видів порушень постави — сутула і круг­ла спина, крутловвігнута, плоска, плосковвігнута спина;

· для зміцнення м'язів —

- плечового поясу і рук;

- черевного преса;

- спини;

- тазу;

· для збільшення рухливості хребта й суглобів.

А ще дошкільники залюбки грають у такі ігри з фітболом, як «П'ятнашки сидячи», «Перегони з вибуванням», «Перекотиполе» тощо.

Вправи діти виконують з таких вихідних положень, як:

· лежачи животом на м'ячі;

· лежачи спиною на м'ячі;

· лежачи боком на м'ячі;

· лежачи на підлозі, м'яч під ногами;

· стрибки на м'ячі з просуванням уперед;

· перекати на животі на м’ячі.

Такий спосіб виконання дає змогу розвивати й поступово збільшувати силову витривалість м'язів, удосконалювати коорди­націю рухів, а також посилювати неспецифічні захисні сили орга­нізму.

Заключна частина. Під час заключної частини заняття спонукаємо дітей до розслаб­лення й релаксації. Діти приймають вихідне положення сидячи на м'ячі та виконують дихальні вправи на релаксацію в супроводі по­вільної музики, ходять та бігають навколо м'яча тощо. Особливу увагу звертаємо на ознаки фізичної втоми та поганого самопочуття кожної дитини, за появи яких знижуємо навантаження або припи­няємо заняття на деякий час.

Ігри та вправи з психогімнастики

До змісту фізкультурних занять включаємо ігри та вправи з психогімнастики, такі як вступна медитація, спонтанний танок, імі­таційні вправи. Вони дають змогу розвивати пластику, координацію рухів, увагу, пам'ять, знімають втому. Виконання кожної вправи су­проводжуємо слайдовою презентацією, відеороликом, різними тек­стами, які допомагають дітям уявити той чи той образ. Релаксація сприяє зміцненню й збереженню психічного здоров'я, попереджує розвиток неврозів і нервово-емоційної перевтоми. Розслаблюючи м'язи, можна вільно змінювати емоційний стан у потрібному напря­мі, знімати почуття страху, тривоги, хвилювання.

Дихальні вправи

Особливу увагу приділяємо дихальним вправам, адже в про­цесі виконання фізичних навантажень організм потребує більше кисню. Разом з тим діти з мовленнєвими порушеннями під час ви­конання навіть порівняно легких вправ нерідко затримують дихан­ня, тому дихати правильно потрібно спеціально навчати. Для дітей з мовленнєвими порушеннями вправи на розвиток дихання мають особливе значення, оскільки поряд з роботою над фізіологічним ди­ханням здійснюється корекція мовного дихання, тобто робота над коротким вдихом і тривалим мовним видихом. Дихальні вправи проводимо без музики одночасно із засвоєн­ням дітьми вихідних положень на м'ячі, у повільному темпі, спокій­но, без напруження, з паузами для відпочинку, не викликаючи ди­хального дискомфорту. Для цього пропонуємо дихальні вправи в образному оформленні, щоб дітям були зрозумілішими їхні дії під час вдиху й видиху. Виконуючи динамічні дихальні вправи, стежимо за амплітудою та темпом виконання вправ, погоджуємо з глибиною та ритмом дихання.

Прийоми формування стійкого інтересу до фітбол-гімнастики

На заняттях фітбол-гімнастикою ми широко використовуємо ігрові прийоми. Ритуальні привітання, які супроводжуються потис­канням рук, погладжуванням голови або плечей, підморгуванням, викликають у дітей веселий та бадьорий настрій. Діти залюбки да­рують одне одному повітряний поцілунок, торкаються носиками чи щічками, завдяки чому поліпшується емоційний фон занять. У про­цесі гри кожна дитина розвива­ється як особистість, у неї форму­ються ті аспекти психіки, від яких залежить її майбутнє життя. Саме під час гри кожна дитина вчиться бути переможцем та справлятися з програшем.

Одним з важливих принци­пів у роботі з дітьми є принцип по­вторення й закріплення вивченого. Проте однакові вправи, які діти ви­конують декілька занять поспіль, набридають їм. Тож для урізнома­нітнення занять об'єднуємо впра­ви у цікаві фітбол-казки за певним сюжетом (див. Додаток 2). Роз­повідаємо казку з використанням мнемотаблиці рухів, яку презенту­ємо на екрані і за допомогою якої діти виконують казку як єдиний комплекс на фітболах. Системати­зуємо фітбол-казки відповідно до віку дітей у вигляді мультимедій­них презентацій. Казка на екрані комп'ютера у формі гри викликає у дітей величезний інтерес. Рухи, звуки, мультиплікація утримують увагу дітей, сприяють підвищен­ню пізнавального інтересу, активі­зують зорову, слухову та моторну пам'ять. Виникає можливість інди­відуалізації навчання, моделювання життєвих ситуацій, які не завжди можна побачити у житті.

РУХОВА АКТИВНІСТЬ - ЗАПОРУКА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

(консультація для вихователів)

У наш час кожній людині відомо, що фізкультура і спорт корисні для здоров'я. Що ж стосується ролі руху для фізичного і психологічного розвитку дитини, то про це наголошується майже в усіх книгах про виховання дітей. Дійсно, неможливо уявити здорову дитину малорухливою. Установлено, що кожен руховий акт здійснюється в просторі і часі, тому дитина, яка активно рухається, отримує можливість набути за певну одиницю часу більшого об'єму інформації, що, як наслідок, сприяє прискореному формуванню її психіки. Фахівцями доведена також взаємозалежність рухової активності і розвитку мовлення.

Рухова активність збільшує словниковий запас дитячого мовлення, сприяє більш осмисленому розумінню слів, формуванню понять, що покращує психічний розвиток дитини. Таким чином, можна виділити наступні основні моменти у впливі рухової активності на організм дитини. Це створення енергетичної основи для росту і розвитку та сприятлива стимулююча дія на формування психічних функцій. Такі положення в сукупності забезпечують і оздоровчий ефект фізичних вправ.

Фізичний розвиток дитини проявляється в таких основних властивостях, як сила, швидкість, спритність, гнучкість, витривалість. Кожна із цих властивостей сприяє і зміцненню здоров'я.

Суттєвий позитивний вплив на підвищення витривалості, наприклад, мають фізичні навантаження у вигляді повільного бігу та стрибків. Але чи доцільно рекомендувати біг малюкам середнього дошкільного віку? Стверджувальна відповідь на це запитання не залишає сумнівів. Нині доведені як доцільність, так і оздоровча ефективність використання спочатку елементів, а потім і повноцінних, але не дуже тривалих комплексів бігових навантажень у повільному темпі ( швидкість до 7-8 км пна годину). Починати такі вправи можна вже на третьому році життя, чергуючи їх з ходьбою, стрибками, дихальною гімнастикою та підкиданням дрібних предметів. Дистанція перших пробіжок не повинна перевищувати 40 - 50 метрів. Звичайно, проводити такі заняття краще в ігровій формі. Важливо підкреслити, що найбільший оздоровчий ефект дають сюжетні ігри з тривалими біговими навантаженнями. Наприклад, хтось із дорослих зображує коня, мотоцикл, катер тощо.

Важко переоцінити значення для здоров'я дітей таких ігор, як всім відомий «Квач», «Гілка», класики, «Мотузочка». Багато цікавих рухливих ігор проводяться м'ячем, скакалкою та іншими предметами. Важливо, щоб в іграх малюків брали участь дорослі, здатні створити навколо себе атмосферу радості. У цих заняттях навантаження збільшується поступово, але не шляхом подовження дистанції, яку пробігає дошкільник, а шляхом повторення ії 2-3 рази під час одного заняття. На 4 - 5 роках життя можна перейти до більш тривалих пробіжок, спочатку до 80 -100, а потім до 150-200м.

Якщо батьки зацікавлені у зміцненні здорові дитини, варто додатково вводити в режим дня біг. Коли це можна робити? Насамперед після повернення з дитячого садка дитині обов'язково треба дати можливість побігати і пострибати. Непогано, якщо це буде проходити у формі веселої гри чи жартівливого змагання з мамою або татом.

Циклічні вправи потрібно обов'язково включати в комплекс ранкової зарядки (з 5-ого року життя малюка ), яку краще проводити на свіжому повітрі знову-таки разом із батьками. Зарядка має закінчуватися приємними для дитини водними процедурами.

Позитивну оздоровчу дію мають і інші циклічні вправи, насамперед лижні прогулянки. У таких фізичних навантаженнях бере участь велика кількість м'язів. На відміну від бігу рухові на лижах дітей треба навчати. Необхідно дібрати лижі і палки відповідно до росту дитини. Для малят у віці 3-4 роки довжина лиж може перевищувати їх зріст на 5 - 7 см. Лижні палки мають бути трохи нижчими від плечей. Черевики для лиж потрібно добирати так, щоб можна було без зусиль їх взути на 1 - 2 товстих шерстяних шкарпетки. Потім необхідно показати дитині, як носять лижі, одягають їх на ноги і прибирають їх на місце.

Перші заняття на снігу проводяться без палок і починаються з навчання падіння на бік з розведенням рук у сторони. Не можна допускати спроб сісти на лижі, тому що це може призвести до травм. Перші вправи - це ходіння по прямій з поступовим засвоєнням ковзного кроку, коли лижі не відриваються від лижні. Потім діти мають навчатися буксировці на лижах (малюк тримається за палки, які тягне дорослий ), розвороту на місці та, нарешті, подоланню підйомів «драбинкою» та «ялинкою». Можна навчити дитину гальмуванню «плугом», коли кінці лиж розсунуті, а носки лиж та коліна зводяться ближче один до одного і лижі ставляться на внутрішні ребра. Слід пам'ятати, що лижне тренування для середніх дошкільнят проводиться при гарній, теплій погоді і не повинне перевищувати 30 хвилин. Одяг не повинен заважати рухам дітей і перегрівати їх.

Наступним видом корисних навантажень, що мають суттєву оздоровчу та загально розвивальну дію, є плавання. Цей вид спорту має ту перевагу, що ним можна займатися в будь - якому віщі. Плавальні навантаження зміцнюють м'язи серця, покращують кровообіг; плавання також є ефективним засобом профілактики і навіть лікування порушень осанки і сутулості. Установлено також, що плавання має позитивний вплив на процес росту дітей. При навчанні дитини плавання насамперед потрібно подбати про її безпеку на воді. Для цього використовують басейни глибиною від 50 до 90 см. Кращий басейн - відкритий з підігрівом води. Усі вправи проводяться на мілкому місці і тільки в бік берега. Не можна залишати дитину біля води без нагляду ані на хвилину. Краща температура води підчас занять в басейні - близько 27°.

Тривалість занять визначається поведінкою дитини: як тільки з'являється легкий озноб, послаблюється увага, потрібно одразу зробити перерву, тіло малюка розтерти рушником і вдягти на нього теплий одяг. Зазвичай перші заняття не повинні перевищувати 7-8 хвилин, поступово їх можна подовжити до 15 - 20 хвилин. Навчання плавання складається з кількох етапів. Спочатку корисно провести вправи, що імітують деякі плавальні рухи, на суші. Завданням наступного етапу є освоєння дитиною води та навчання рухам у ній ( ковзання, пірнання, дихання у воді, пересування тощо).

Вид циклічних вправ, який мають освоїти діти середнього дошкільного віку, - це їзда на велосипеді. Малятам 3 -4 років рекомендується пересування на триколісному велосипеді. Цей процес приносить дітям неабияке задоволення, а також зміцнює м'язи кінцівок, розвиває фізичні якості - силу, спритність, витривалість. Діти - велосипедисти стають більш сміливими та наполегливими і отримують безліч позитивних емоцій завдяки своєму триколісному другу. Отже, заняття спортом з дітьми можуть бути дуже різноманітними, головне - їх послідовність, систематичність та вірна організація.

Коли та як відвести час для фізкультурних занять з малюками? Що стосується робочих днів, то кілька хвилин на ранкову зарядку і півгодини на вечірні ігри з дитиною може без зусиль знайти навіть найбільш зайнятий батько. Потрібно тільки мати бажання для цього!

У вихідні дні і особливо під час відпустки ефективним оздоровчим засобом може і повинен стати туризм - фізичні тренування на лоні природи. До будь - якого, навіть одноденного, походу потрібно підготуватися всією родиною, причому діти повинні бути активними учасниками цих приготувань - збирати рюкзаки, іграшки, спортивне приладдя, брати участь у виборі маршруту так, щоб він проходив по цікавих місцях (лісом із чистим повітрям та поблизу водоймищ).

Дуже важливий правильний вибір взуття для дитини, яке має бути легким, зручним та міцним і не здавлювати ногу дитині. У рюкзаку малюка знаходяться змінний одяг, рушник та інші необхідні предмети. Вага рюкзака для дітей 4-5 років не повинна перевищувати 1 – 1,5 кг. Перед тим, як вирушати в похід, дитина має бути навчена правильній техніці ходьби. Особливої уваги та обережності потребує ходьба лісом. Малюк повинен навчитися слідкувати за тим, хто йде попереду нього, йти з опущеними руками, дивлячись під ноги та орієнтуючись на місцевості. Діти йдуть одразу за тим, хто крокує в голові колони.

Дистанція проходів для дітей віком 3-4 роки не повинна перевищувати 3,5 - 4 км при швидкості пересування до 3 км на годину. Поступово відстань можна збільшувати до б - 7 км. Під час походу варто не поспішати, заохочувати дитячу допитливість, розповідати дитині про дерева, квіти, тварин та інших мешканців лісу. Не варто ходити з дітьми мовчки, краще їм щось розказувати або розучувати під час подорожі віршики, співати пісні. Разом з тим, слід намагатися підтримувати ритм пересування, інакше діти швидше стомляться. Першими ознаками стомленості є капризи і плаксивість, тоді краще зупинитися для короткого відпочинку. Зазвичай через 30-40 хвилин після початку ходьби організується перший привал протягом 15-20 хвилин. Після відпочинку діти можуть випити води і погратися. Найбільш популярні ігри з м'ячем, з ходьбою навшпиньках, тримаючись витягнутими руками за протягнути між деревами мотузку, ходіння по колоді з різних боків тощо. Остання гра з дітьми проводиться разом із дорослими. При хорошій підготовці до походу та правильній його організації малюки не тільки отримають неабияке задоволення, позитивний емоційний настрій, відкриють для себе багато нового та цікавого, пізнаючи світ, але й суттєво зміцнять своє фізичне та психічне здоров'я.

АРОМОТЕРАПІЯ

/Files/images/шшшшш.jpg

З метою зниження захворюваності доцільно (якщо не має протипоказань лікаря) використовувати ароматерапію. Під час використання аромотерапії діти дихають парами трав. Кожна рослина має свою спе­цифічну дію.

Нормалізують діяльність серця, покращують кровообіг — лаванда, м'ята, герань, полин, аніс, розмарин, тмин.

Покращує роботу легенів - евкаліпт, лаванда, лист берези, камфорний лавр, коріандр, мигдальний горіх, ли­мон, меліса, фенхель, бергамот, сосна, гвоздика, аніс, китайський лимонник, імбир.

Заспокійливо діють, знімають втому - лікарська ромашка, деревій, сандал, полин, буркун, лаванда, лавр, троянда, мигдальний горіх, герань, пиж­ма, чебрець, розмарин, лотос, ваніль, китайський лимонник, апельсин, бер­гамот.

Також рекомендується проводити дезінфекцію та дезо­дорацію приміщення ефірними масла­ми, з допомогою аромакаміну: налити трішки води і запалити свічку. Коли во­да нагрівається, додати ефірне масло. Чим більше у воді буде масла — тим сильнішим буде запах.

Ефірні масла та композиції мають сильні протимікробні, антибактеріальні, антисептичні властивості. Це чудовий засіб боротьби з бактеріями та інфекціями.

Можна поєднувати аромати декількох масел, доведено, що композиції ефірних масел вплива­ють більшою мірою, ніж окремі ефірні масла. Найпоширеніші масла: лимона, материнки, ромашки, сосни, лаванди, м'яти, меліси, жасмину.

Аромотерапія дає позитивні резуль­тати, які неможливо отримати ніякими іншими лікувальними засобами. Але необхідно пам'ятати, що аромотерапія потребує кваліфікованого підходу: сис­тематичні й безконтрольні використан­ня ефірних масел у великій кількості можуть мати небажані наслідки.

Рекомендації батькам щодо формування правильної постави у дітей

Ми багато чуємо про правильну поставу, про те, наскільки важ­ливо стежити за нею як це гарно і корисно. Що ж потрібно робити для її підтримання у гарній формі? Як навчити дітей піклуватися пре-свою спину?

Для цього ми рекомендуємо батькам і педагогам:

• своїм прикладом постійно показувати дитині, як потрібно правильно ходити і стояти;

• слідкувати за тим, чи правильно дитина ходить:

• великий палець ноги має бути направлений уперед

• внутрішні поверхні стоп під час ходьби мають перебувати близько одна від одної, а коліна не повинні стикатися:

• руки не повинні «бовтатися» із боку в бік, права рука має рухатися вперед одночасно з лівою ногою, а ліва рука — з правою ногою;

• постійно слідкувати за поставою дитини в положенні сидя­чи — спина дитини менше стомлюватиметься, якщо вона опиратиметься на спинку стільця, а ноги стоятимуть на підлозі або на підставці усією стопою;

• залучати дитину до фізичної культури, спорту, забезпечу­вати різні навантаження на м'язи з метою їх тренування, адже слабкі м'язи погано утримують скелет; забезпечити дитині повноцінне харчування, яке сприяти­ме нормальному розвитку мускулатури і скелета дитини, яка росте;

• враховувати, що на формування постави впливають звич­ки повсякденного життя — манера стояти, ходити, сидіти за обіднім столом, під час перегляду телевізійних передач, тому потрібно попереджати формування звичок, які мо­жуть згубно вплинути на поставу;

• слідкувати, щоб дитина носила сумку чи портфель то на правому, то на лівому плечі. Це попередить викривлення хребта, плечі будуть рівними, постава — правильною.

ЗАЙМАЄМОСЯ ФІЗКУЛЬТУРОЮ РАЗОМ

(ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ)

1. Підтримуйте інтерес дитини до занять фізичною культурою, у жодному разі не проявляйте зневагу до фізичного розвитку, так як приклад дорослих в цьому питанні надзвичайно важливий. Як ви ставитеся до фізичної культури, так буде ставитися до неї і ваша дитина.

2. Спостерігайте за поведінкою і станом своєї дитини під час занять фізичними вправами, спробуйте зрозуміти, чому дитина вередує, яка причина її негативних реакцій .

3. У жодному разі не наполягайте на продовженні тренувального заняття, якщо дитина не хоче займатися. З'ясуйте причину відмови.

5. Визначте індивідуальні пріоритети дитини у виборі фізичних вправ.

6. Не відмовляйте дитині в проханнях купити йому гантелі або навісну поперечину для підтягування.

7. Не міняйте занадто часто набір фізичних вправ, нехай дитина виконує комплекс вправ, що йому подобається, як можна більше, щоб міцно засвоїти разученi рухи.

8. Вимагайте, щоб дитина, дотримуючись культури виконання фізичних вправ, не допускала розхлябаності, недбалості, виконання абияк.

9. Не перевантажуйте дитину, враховуйте її вік, настрій, бажання. Не застосовуйте до неї суворих заходів, намагайтеся привчати її до фізичної культури власним прикладом

10. Пам'ятайте три непорушних правил закону, які повинні супроводжувати вас у вихованні дитини: розумiння, любов i терпiння!!!

КОРЕКЦІЙНО-ОЗДОРОВЧІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’Я ДОШКІЛЬНИКІВ З ВАДАМИ ЗОРУ

(КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ)

На сучасному етапі розвитку дошкільної освіти інноваційна педагогічна діяльність, пошук нових засобів й методів підвищення ефективності оздоровчої роботи з дітьми дошкільного віку та створення оптимальних умов для індивідуального розвитку кожної дитини набувають особливої значимості у дошкільному періоді життя. Дошкільний вік у розвитку дитини є періодом, коли закладається фундамент її здоров'я й фізичного розвитку, розвиваються життєво важливі навички дитини та формується особистість.

Однією з актуальних проблем сучасного суспільства є поширення захворювань серед дитячого населення в Україні. Тому, впровадження корекційних технологій оздоровчої спрямованості в педагогічний процес дошкільного навчального закладу сприяє збереженню здоров’я дитини на всіх етапах її навчання, виховання та розвитку.

Технологічний аспект проблеми необхідності впровадження корекційних технологій оздоровчої спрямованості у педагогічний процес дошкільного навчального закладу розроблений у працях Л. Волошина, Н. Денисенко, Л. Гаращенко, М. Гончаренко, О. Касьян, В. Ковалько, М. Корольчук, С. Кузьміна, А. Сівцова та інших.

Кожна освітня технологія має містити в собі оздоровчий компонент, тобто, її основна спрямованість полягає у збереженні фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я. Важливим у виборі корекційної технології оздоровчої спрямованості, на думку вчених, є врахування індивідуального стану здоров’я вихованців, та умов і можливостей дошкільного навчального закладу.

Фітболгімнастика належить до сучасних інноваційних корекційних технологій, що направлені на оздоровлення та гармонійний фізичний розвиток дитини.

Фітбол (fitball, fit – оздоровлення, ball – м'яч) – швейцарський гімнастичний м’яч різного кольору, що вирішує оздоровчі завдання та застосовується для корекції фігури, формування постави і підняття настрою.

З найдавніших часів у культурі будь-якого народу м'яч служив предметом для ігор і розваг. Гімнастичні м'ячі великого розміру з'явилися порівняно недавно в різних країнах. Фітбол був винайдений у 1960 році, але тільки у 1996 році в Італії відбувся перший міжнародний семінар з фітболтренувань. Вперше його почали використовувати швейцарські лікарі як пристосування для фізичної реабілітації.

Фітболгімнастика унікальна за механізмом дії на організм людини, вона викликає великий інтерес як у дітей, так і дорослих. Вправи на м'ячах мають оздоровчий ефект, який підтверджено досвідом роботи спеціалізованих корекційних та реабілітаційних медичних центрів Європи.

За рахунок механічної вібрації та амортизаційної функції м'яча при виконанні вправ покращується обмін речовин, кровообіг і мікродинаміка в міжхребцевих дисках і внутрішніх органах. Ці вправи позитивно впливають на хребет, суглоби і тканини, що сприяє профілактиці і корекції постави.

Вправи на м'ячах тренують вестибулярний апарат, розвивають координацію рухів і функцію рівноваги, сприяють розвитку рухових здібностей і підвищують емоційний фон занять, створюючи позитивний настрій.

Практично, це єдиний вид аеробіки, де під час виконання фізичних вправ одночасно включаються руховий, вестибулярний, зоровий і тактильний аналізатори, що в геометричній прогресії посилює позитивний ефект від занять.

При заняттях фітболгімнастикою серцево-судинна система працює в нормальному режимі, ударне навантаження на суглоби ніг набагато менше, ніж при інших аеробних тренуваннях. М'яч створює хорошу амортизацію, і тому, під час динамічних вправ на ньому осьове навантаження на хребет менш інтенсивне, ніж при ходьбі.

Діти, які займаються фітболгімнастикою, менше хворіють, у них поліпшуються постава, увага, настрій, з'являється відчуття радості, задоволення. На позитивному емоційному фоні швидше і ефективніше проходить процес навчання руховим умінням та навичкам.

Має особливе значення ідея занять на м'ячах по формуванню дихання в дошкільників, так як м'яч має певні властивості, які використовуються з оздоровчою, корекційною і дидактичною метою.

М'ячі можуть бути не лише різних розмірів, але і різних кольорів. За допомогою кольору можна регулювати психоемоційний стан дитини, впливаючи на психічний стан і фізіологічні функції людини. Так, теплі кольори (червоний, оранжевий), які зазвичай вибирають активні діти з холеричними рисами, мають ерготропний вплив, підвищують активність, підсилюють порушення центральної нервової системи. Холодні кольори (синій, фіолетовий) мають трофотропний ефект, тобто заспокоюють. Як правило, їх обирають діти з флегматичними рисами, спокійні, трохи загальмовані, інертні. Жовтий і зелений кольори сприяють виявленню витривалості.

Крім кольорового впливу на організм м'ячі мають ще й вібраційний вплив. Вібрація активізує регенеративні процеси.

У фітболгімнастиці поєднання фізичних вправ із музикою, казкою, промовою віршів розвиває почуття ритміки, координацію, мову, рівновагу, поставу, а також викликає емоційний підйом, почуття радості і задоволення. Завдяки цьому у дітей підвищується інтерес до виконання фізичних вправ і рухових дій, покращується якість їх виконання.

М'яч за своїми властивостями багатофункціональний, і тому, може використовуватися в комплексах вправ фітболгімнастики як предмет, снаряд або опора. Оволодіння вправами фітболгімнастики дозволяє зміцнити здоров'я і фізичну підготовленість дітей.

Фітболгімнастику можна використовувати в усіх вікових групах. Гімнастикою з м'ячами можна займатися індивідуально з дітьми, з підгрупами 5-7 дітей або з усією групою дітей. Час проведення одного заняття 20-25 хвилин. Діти працюють на килимках, без взуття (в носочках). Позитивний емоційний фон, позитивне ставлення до занять, посмішка та радість роблять заняття особливо ефективними.

Вправи з фітболом можна комбінувати із звичайною гімнастикою, масажем і фізіотерапевтичними процедурами.

Заняття з м'ячем зміцнюють м'язи спини і черевного преса, створюють гарний м'язовий корсет, але головне – формують навички правильної постави. Навчання дітей фітболгімнастики з дотриманням основних вимог до проведення і послідовності етапів призводить до зміцнення опорно-рухового апарату, удосконалення серцево-судинної та дихальної системи, розвитку фізичних якостей дитини, підвищення працездатності.

Фітболгімнастика володіє широким спектром оздоровчого впливу на дитячий організм, сприяє розвитку творчості дитячої фантазії. Крім того, в процесі рухової діяльності формується самооцінка дошкільнят: дитина оцінює своє "Я" з безпосереднім зусиллям, які вона докладала для досягнення поставленої мети. У зв'язку з розвитком самооцінки розвиваються такі особисті якості, як самоповага, сумління, гордість, впевненість у власних силах.

Отже, фітболгімнастика є інноваційним напрямком фізичного виховання та оздоровлення дітей, що поєднує в собі всі необхідні компоненти для гармонійного розвитку дитини.

Хатха-йога як вид оздоровчої технології

Програма хатха-йоги - це послідовний розвиток умінь і навичок відтворювати різні рухи і положення. Впровадження цієї системи вправ дає змогу диференціювати навантаження залежно від їх можливостей і рівня розвитку дітей, поступово підводити їх рухові здобутки і, зрештою, фізіологічні процеси до належного рівня.

Умовою успішного оволодіння методикою хатха-йоги є систематичне виконання домашніх завдань. Всі комплекси мають виконуватись по три, шість, дванадцять разів. Однією з особливостей методики індійської хатха-йоги є виконання вправ з музичним супроводом. Виховний вплив зростає і поглиблюється, якщо правильно повторювати і виконувати рухи.

Досліди і спостереження показали, що взаємозв'язок музики і фізичного виховання сприяє більш ефективному розвитку основних рухів і оздоровленню організму. Музика організовує дітей, у ритмі вони краще виконують вправи, і мета оздоровлення досягається ефективніше й швидше. Музичний супровід стимулює розвиток музичного мислення.

Діти стають більш врівноваженими, спокійними, веселими і бадьорими. Підвищується загальний тонус, нормалізується кровообіг і обмін речовин, збільшується об'єм дихання, закріплюються рухові навички (покращується координація, збільшується ступінь свободи, гнучкість тіла, закріплюються навички орієнтації у просторі). Діти стають більш дисциплінованими, організованими, витриманими.

Пам’ятка
щодо застосування оздоровчих технологій у роботі з дітьми

1. Чітко плануйте свою діяльність.

2. Добре опануйте обрану технологію.

3. Створюйте відповідне середовище.

4. Узгоджуйте свої дії з батьками дітей, забезпечуйте єдність підходів дошкільного навчального закладу і батьків до запроваджуваної технології.

5. Залучайте вихованців тільки за їхнім бажанням.

6. Будьте самі в доброму настрої.

7. Слідкуйте за власним здоров 'ям.

8. Пам’ятайте, що здорову дитину може виховувати здоровий педагог.

9. Регулюйте індивідуальні навантаження, враховуйте принцип прогресуючого навантаження.

10. Використовуйте у своїй діяльності екологічно доцільні предмети.

11. Дотримуйтесь гігієнічних вимог.

12. Самовдосконалюйтесь.

13. Володійте знаннями про вплив обраних засобів на організм дитини і на конкретні органи зокрема.

14. Відчувайте міру (Не нашкодь!).

16. Використовуйте лише ті технології, які доцільні в роботі з дітьми дошкільного віку.

Кiлькiсть переглядiв: 6779

Коментарi

  • Jacimmoff

    2018-02-25 22:39:07

    Keflex Coumadin Cephalexin Doberman Cialis Professional Vs. Super Active [url=http://cialibuy.com]online pharmacy[/url] Best Deals.On Viagra Cheapest Propecia Uk Tadalafil Online Bestellen European Med...

  • kanat-nuh

    2017-09-16 06:34:08

    В случае, если вам нужны веревки, канаты, шпагаты, нити или шнуры, то вы не сделали ошибку и обратились по нужному адресу! Для какой бы задачи вам не нужна была веревка, у нас найдётся все! Отличное эксплуатационное качество и вразумительная расценка – наши главные козыри, ведь это именно то, что вы выбираете! Только лучшие технологии и отличные материалы, ведь качество для нас – важнее всего! Наши веревки, канаты, шпагаты и нити невероятно прочные, что предоставит возможность вам использовать их в практически различных целях, не опасаясь, что они не выдержат и порвутся...

  • sanhvcTaw

    2017-09-13 10:05:26

    [url=https://www.cy-pr.com/forum/f15/t75945/]поведенческие факторы[/url]...

  • NewmcTaw

    2017-08-05 21:08:53

    Thanks[url=http://defenceforumindia.com/forum/threads/national-socialist-heinrich-himmler-fascination-with-ancient-india.76700/page-11]![/url]...

  • JamesThida

    2017-04-28 21:35:58

    заказать продвижение интернет магазина логин скайпа kai230361...

  • semechkaKn

    2017-04-05 10:11:52

    [url=https://семечка-джа.com/es/%D1%84%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5/early-skunk-fem.html]La variedad Early Skunk fem semillas de canamo Early Skunk fem[/url] Фирма-производитель “Семечка Джа” занимается реализацией качественных семян коноплинаилучших видов и уже много лет занимает одну из лидирующих позиций в этой области рынка. Обратите внимание как в Европейских страна налажен рынок семян конопли. Взять хотябы http://www.cannabiscollege...

  • ThomasExpen

    2017-03-30 11:23:17

    Najlepsze oferty w sieci: [url=http://partyautobus.pl/gazetka-intermarche]intermarche przyszła gazetka[/url]...

  • Tannerkat

    2017-03-14 11:48:43

    Acai Berry - Why Is Acai Berry Supplement Useful For You? Is the item certified organic? There are many copycat companies now that are creating products get been low in quality and never use probably the most beneficial process of extracting the juice of your berries. Most that are enthusiastic about their bodies know in regards to health benefits of acai berry products. And may used for centuries in Latin america by ancient medicine men and women. The people in the America just started using Acai in the last couple of years, because of several endorsements from actresses...

  • HagedornWard

    2017-03-13 15:11:32

    How To Get 10 Pounds With The Acai Berry Berry Diet Various researches by coveted scientists and medical experts have concluded that regular eating of Acai berries can actually protect the body from deadly diseases like Cancer. It also reduces the chances of a heart attack and swings. It improves the heart beat and controls the blood pressure levels. Leg Lift: Lay down flat on your back and keep feet as a whole. Slowly raise feet about 20 inches and back. Repeat 10-30 times or till you feel a burn...

  • HagedornWard

    2017-03-10 00:39:14

    How Eliminate 10 Pounds With The Acai Berry Berry Diet Various researches by coveted scientists and medical experts have figured that regular utilization of Acai berries can actually protect the body from deadly diseases like Cancerous. It also reduces the associated with a cardiac arrest and cerebral vascular accidents. It improves the heart beat and controls the blood pressure. Leg Lift: Lay down flat face up and keep feet using them. Slowly raise feet about 20 inches and backtrack. Repeat 10-30 times or till you feel a burn...